Минулого четверга у Рівному був демонтований орден Дружби народів, що на 4-му корпусі НУВГП. Орден, працівники навчального закладу, знімаючи, намагалися не пошкодити — бо хотіли віддати до музею університету. Тим часом у міських чиновників навіть не виникає ідея створити хоча б музейну експозицію у Рівному, використавши як експонати демонтовані та заховані пам'ятки радянського минулого. Як це, приміром, зроблено у сусідній Польщі.
Олександр Дмитренко, проректор з науково-педагогічної та адміністративно-господарської роботи НУВГП:
— У нас два ордени Дружби народів — на фасаді 4-го корпусу університету та в приміщенні центрального корпусу на вулиці Соборній. Хотіли після демонтажу обидва віддати до музею університету. Проте той, що розміщений на фасаді, — на висоті 20 метрів. І на жаль, не вдалося відбити його так, щоб не пошкодити. Мозаїка була надто крихкою.
Зберегти цілим після демонтажу та віддати до музею збираємося хоча б той орден, що в приміщенні університету. На його місці розмістимо спершу герб України, а потім — герб університету, який нині розробляють фахівці. Залишимо також надпис про те, що цю відзнаку НУВГП отримав у 1982 році — бо це наша історія, та й щоб не дратувати старше покоління працівників закладу. На місці ордена, що був на 4-му корпусі, коли потеплішає з'явиться знак університету із підсвіткою — уже готовий навіть ескіз, його розробили наші архітектори.
Тарас Максименко, начальник управління культури і туризму Рівного:
— Поки що рівняни не проявляють ініціативи щодо збереження тієї чи іншої пам'ятки радянської архітектури, що демонтовані у зв'язку із законом про декомунізацію. Якби така ініціатива була — зверталися б до депутатів, щоб прийняли рішення. Можливо, міркували б тоді і про створення відповідного музею. Хоча у Рівному подібних пам'яток надто мало, щоб назбирати на цілу музейну експозицію.
Нині рішення, куди дівати радянську символіку, відповідно до наказу Міністерства культури України, — за органами місцевого самоврядування. Мені особисто шкода, коли при демонтажі окремих символів руйнується цілісність панно. А от радянські серп і молот, думаю, навряд чи комусь знадобляться. До речі, мені як колишньому директору міського будинку культури "Текстильник" приємно, що два панно, які розміщені на будівлі цього закладу, не потрапили під закон про декомунізацію — хоча і виконані в стилі соцреалізму.
