У суботу , 3 грудня, відбудеться прощання з Героєм Сергієм Стригою у Здолбунові.
Про це повідомив у Фейсбуці міський голова Здолбунова Владислав Сухляк.
Місцевих жителів просять гідно, із державною символікою та квітами, зустріти та провести Героя в останній путь.
08:00 - 08:30 - коридор шани від Здолбунівської ЦМЛ до площі Героїв Майдану.
Маршрут: вул. Бандери 1 – Паркова - Жука - В. Жука - Грушевського - Площа Героїв Майдану.
08:30 - 09:30 - зупинка на Площі Героїв Майдану, громадянська панахида, літія, прощання громадськості, військовий салют.
Далі тіло Героя Сергія Стриги прямує до Києва.
Як розповів міський голова Здолбунова, звістка про смерть Сергія Івановича Стриги надійшла у громаду 28 листопада.
Україна втратила одного з тих, хто стояв біля витоків руху опору російському окупанту на Луганщині. Історію життя Сергія Івановича розповіла його дружина, Ірина.
Сергій Стрига народився на Луганщині. Після школи обрав шлях військового: вступив до Ульянівського вищого воєнного училища імені Богдана Хмельницького. Згодом молодшим лейтенантом був направлений на службу на Далекий Схід. Одружився з коханою Іриною, народився первісток Андрій.
У 1991 році, коли наша держава стала незалежною, Сергій та Ірина, розуміючи, що не можуть без України, перевелися до Куп’янська, а згодом до Луганська. На батьківщині Сергій працював у Вищому воєнному училищі штурманів, доки у 37 років не вийшов на пенсію. Мав золоті руки та бажання працювати, тож став водієм у фермерському господарстві.
Після початку війни у 2014-му Сергій разом зі своїм другом пішов добровольцем до батальйону «Айдар». На питання навіщо йому це, відповідав: «Якщо комбайнери і трактористи пішли захищати рідну землю, то я, кадровий військовий, не можу бути осторонь»
Вдень хлопці збирали врожай, а вночі їхали на блокпости. Сергія називали "Батею", бо опікувався усіма саме так - по-батьківськи.
Пані Ірина пригадує, що у їхньому будинку збиралися хлопці, яким Сергій показував, як користуватися зброєю. Тож їхній дім тоді став своєрідним штабом опору.
Сергій Стрига разом з побратимами пройшов Щастя, Новосвітловку, Металіст, Вергунку… В «Айдарі» він зустрівся і зі здолбунівчанами.
У боях Сергій отримав поранення. Лікувався, хоч частина уламків так і залишилися у тілі. А згодом у госпіталі з’ясувалося, що його «наздогнала» ще й онкологічна хвороба. Але Сергій здолав і її - завдяки підтримці волонтерів пройшов лікування в Італії та повернувся до роботи у фермерському господарстві.
Після 24 лютого 2022-го знову став на захист Вітчизни. Тоді, через переслідування з боку окупантів, айдарівці почали вивозити свої сім’ї з Донеччини та Луганщини. Закопавши усі документи та нагороди чоловіка, у квітні 2022-го Ірина з сім’єю приїхала до Здолбунова. А Сергій лишився боронити країну.
28 листопада боєць помер у Краматорській лікарні через серцеву недостатність. Йому було 55. Рідні залишилися без чоловіка та батька, побратими – без свого Баті.
- Не жалійте нас, ми свою долю обрали, - казав Сергій Стрига.
За заповітом воїна, його прах буде розвіяно над рідними луганськими полями… Вічна пам'ять Герою!
