Із закликами не допустити руйнування пам’яток культурної спадщини міста десятки мешканців обласного центру зібрались біля дитячої музичної школи №1. А затим влаштували живий ланцюг уздовж вулиці 16 Липня — аж до перехрестя з вулицею Драгоманова, на розі яких розташований ще один історичний будинок.
Цим символічним ланцюгом хотіли привернути увагу не лише до старовинних будівель музшколи, а й до інших історичних споруд, яких на цій, одній із найстаріших вулиць міста, ще є кілька. Усі охочі могли також залишити свої підписи під зверненнями до міської влади з проханням не руйнувати історичну будівлю музичної школи та продовжити в ній ремонт.
Власне епопея з ремонтом другого корпусу музичної школи й стала причиною протистояння між колективом школи і міським керівним чиновництвом.
Наталя Вяткіна, заступник голови профспілкового комітету школи, старша викладачка музично-теоретичних дисциплін:
— Рік минув відтоді, як розпочали ремонт, але так і не завершили, попри наявність фінансування, і причини не пояснили. У квітні цьогоріч нам сказали, що роботи призупинені і поновляться, коли депутати проголосують за розподіл бюджету капітальних видатків. Тепер же нам кажуть про реконструкцію будівлі… І зрештою кошти, виділені на ремонт, майже 5 мільйонів гривень, перерозподілили на інші потреби. Ми звертались до міського голови Олександра Третяка з проханням ветувати це рішення і поновити ремонтні роботи. Ми проти перейменування робіт з «ремонту» на «реконструкцію». Бо в такому разі є ризик, що будівлю другого корпусу просто знесуть і на її місці побудують щось інше. Й невідомо, чи буде там місце музичній школі. До речі, ескізний проєкт реконструкції колективу поки що не представили. Його змогли побачити (та й то «з боєм», бо чиновники вирішили, що представлятимуть лише для вузького кола відповідальних осіб) 15 серпня лише в. о. директора (директор був у відпустці), та представники профспілкового комітету. Цікаво, що до «відповідальних» осіб, окрім міського голови, секретаря ради, архітектора, кількох депутатів, віднесли й власника гуртожитку, де нам виділили тимчасові приміщення, пана Люльчика. А представників колективу школи запросити не вважали за потрібне.
Ми боротимемося за збереження другого корпусу школи, бо саме в тому приміщенні в 1939 році було відкрито першу на Волині музичну школу для дітей. Це історія нашого міста. Окрім цього, викликає занепокоєння запланована зміна до Статуту закладу, якою передбачено прибрати з назви слово «дитяча». Але «Дитяча музична школи імені Миколи Лисенка» — це наш бренд, це найменування нам присвоїв у 1993 році Кабінет міністрів України. Вилучення слова «дитяча» може призвести до зміни напряму діяльності школи. Передбачається, що ми тоді зможемо платно навчати і дорослих. Але ж у нас і так є така платна послуга. Тим паче, що Закон України «Про освіту», на вимогу якого ми маємо внести правки до Статуту, не зобов’язує нас до таких змін. Вони мають торкатися радше організації навчального процесу. Ми — заклад насамперед для дітей. Через зміну назви можемо бути вилучені з базової мережі позашкільних дитячих навчальних закладів. А це, в свою чергу, потягне зміну статусу педагогів, нормативів…
У свою чергу, міський голова Рівного Олександр Третяк, який зустрічався з колективом музшколи 26 серпня, запевнив:
— Побоювання, що замість музичної школи буде якась інша будівля — не мають під собою підґрунтя. Ми, як влада міста, намагаємося всіляко зберегти історичну споруду на вулиці 16 Липня. Наша спільна мета — створити комфортні умови для навчання дітей та роботи всього колективу не на п’ять, а на десятки років. Для розуміння: музична школа складається з трьох корпусів. Щодо першого корпусу — зберігаємо цю історичну будівлю. Другий корпус знаходиться в жахливому стані: стіни уражено грибком, є чимало зауважень щодо техніки безпеки, над якими ми зараз працюємо. Тож наша пропозиція — реконструювати другий корпус, модернізувати його. В той же час візуально зберегти його історичність та створити спільний ансамбль з першим корпусом школи. Тоді і вчителі, і учні отримають нові сучасні класи та комфортний зал. А найголовніше, що тоді через кілька років батьки та викладачі не будуть просити про ремонт приміщення. Ми переконані, що краще один раз вкласти більше, аніж витрачати кошти громади кожні декілька років.
За словами міського голови, з колективом музшколи обов’язково спілкуватимуться, залучивши спеціалістів, які б могли фахово пояснити всі нюанси реконструкції.
Проте ці запевнення не переконали ані колектив музшколи, ані батьків учнів, про що й засвідчила суботня 28-го серпня акція. Як зазначив директор музшколи Олександр Приходько, з першого вересня учні розпочнуть заняття у тому ж режимі, що й був до цього: частина учнів тиждень навчатиметься у першому корпусі на вулиці 16 Липня очно, частина — дистанційно, на наступному тижні — мінятимуться. Адже в запропонованому тимчасовому приміщенні для музшколи на вулиці Відінській, 39, попри обіцянку влади, ремонт ще не завершено.
Світлана КАЛЬКО.
