Дев'ять років Україна намагалася відсудити у російського підприємства «ПрикарпатЗахідтранс» майже 1500 кілометрів нафтопродуктопроводу Грозний-Армавір-Трудова, що проходить через Україну і був зведений за Радянського Союзу. Цього року українські суди таки визнали право української держави на ці труби. Проте ДП «ПрикарпатЗахідтранс» подало клопотання, щоб справу переглянули, і Господарський суд Рівненської області розпочав новий розгляд.
Дочірнє підприємство «ПрикарпатЗахідтранс» зареєстроване у Рівному, проте належить російській компанії «Транснафтопродукт». За деякий час після розпаду СРСР воно стало власником 1433 кілометрів нафтопродуктопроводу Грозний-Армавір-Трудова на території України. У 2005 році Фонд державного майна подав позов, щоб відсудити труби на користь України. Рівненський господарський суд прийняв позитивне для нашої країни рішення, а ось судді Рівненського апеляційного господарського суду Алла Гудак, Ганна Олексюк та Галина Бучинська рішення Господарського суду скасували. Тим самим затвердили право «ПрикарпатЗахідтрансу» на українську ділянку нафтопродуктопроводу, який постачає в Україну та Угорщину солярку. Після низки оскаржень Вищий господарський суд України у березні залишив нафтопродуктопровід за Україною. А вже за кілька днів ДП «ПрикарпатЗахідтранс» подало заяву до Рівненського господарського суду на перерозгляд справи, бо нібито з'явилися нововиявлені обставини. Мовляв, труби, які хоче відсудити Україна, були давно демонтовані, але підприємство про це не знало, бо документи про це нібито були в Росії і та тільки недавно їх надала. У заяві «ПрикарпатЗахідтрансу» йдеться, що ділянка трубопроводу Грозний-Армавір-Трудова ніколи не належала Україні, а з моменту створення вказаного нафтопродуктопроводу була власністю ВАТ «Північно-кавказький транснафтопродукт». Справу веде суддя Господарського суду Рівненської області Ярослава Гудзенко. Під час чергового засідання 6 травня суд пікетували місцеві активісти, вимагаючи, щоб пані Гудзенко не віддавала нафтопродуктопровід Росії. Суддя вирішила провадження у справі поки призупинити і призначила експертизу, яка має встановити, наскільки заява російської компанії відповідає дійсності. Коли відбудеться нове засідання і скільки часу займуть нові судові позови, поки що невідомо. Можливо, на це підуть місяці, якщо не роки, як попереднього разу. Протягом всього цього часу нафтопродуктопровід буде на балансі російської компанії і вона отримуватиме кошти за транспортування тисяч тонн солярки.
