13 жовтня у Рівненському районі провели в останню дорогу шістьох захисників України — Святослава Понаріна з Рівненської громади, Віктора Кохна з Костопільської, Ігоря Савчука з Корецької, Олександра Петрука з Гощанської, Тараса Райчука з Бугринської та Миколу Свердлика з Білокриницької громади.
Святослав Понарін народився 5 липня 1997 року в Рівному. Закінчив школу-ліцей «Елітар» і навчався у Львівській політехніці за спеціальністю, пов’язаною з переробкою нафти та газу. Пройшов військову кафедру, строкову службу, під час якої служив зв’язківцем у Чернівцях. Згодом виконував завдання на гарячих напрямках фронту, зокрема в Бахмуті.
7 жовтня 2026 року 29-річний майор помер у лікарні в Дніпрі. У нього залишилися дружина, батьки та сестра. Із захисником попрощалися на майдані Незалежності в Рівному. Після цього запланували кремацію.
Віктор Кохно народився 13 березня 1983 року. Виріс у Костополі, здобув освіту в галузі декоративно-прикладного мистецтва та працював за фахом, зокрема виконував художні роботи на виробництві пам’ятників.
У травні 2024 року він підписав контракт із ЗСУ. Служив майстром відділення інженерних боєприпасів інженерно-саперного взводу батальйону безпілотних систем на Сумщині. У травні 2025 року зазнав поранення, після лікування повернувся до служби.
5 жовтня 2026 року солдат загинув унаслідок атаки ворожого безпілотника поблизу Діброви Шосткинського району Сумської області. У нього залишилися мама, вітчим, сестра та брат, який також служить у війську. Віктора Кохна поховали на Новому кладовищі в Костополі.
Ігор Савчук народився та виріс у селі Головниця в багатодітній родині. Здобув фах будівельника у ВПУ № 1 у Рівному. Проживав із сім’єю в селі Даничів. У 2022 році став на захист України, служив стрільцем-санітаром.
27 березня 2025 року захисник загинув під час виконання бойового завдання. Понад рік він вважався зниклим безвісти. У нього залишилися дружина та троє дітей. Воїна поховали на місцевому кладовищі.
Олександр Петрук народився 6 вересня 1995 року в селі Красносілля. Після закінчення місцевої школи здобув професію електрика в Нетішинському професійно-технічному училищі.
У листопаді 2015 року його призвали на військову службу, згодом він служив за контрактом і брав участь в антитерористичній операції на сході України. У березні 2022 року знову долучився до ЗСУ, служив кулеметником.
У квітні 2025 року на Сумському напрямку військовослужбовець отримав поранення та проходив тривале лікування й реабілітацію. 12 жовтня 2026 року він раптово помер удома на 31-му році життя. Олександра Петрука поховали на місцевому кладовищі в Красносіллі.
Тарас Райчук народився 23 липня 1990 року та проживав у селі Новоставці. На військову службу його призвали 6 листопада 2023 року. Мав звання старшого матроса.
8 жовтня 2026 року захисник загинув поблизу населеного пункту Шолохове Дніпропетровської області. Його поховали на місцевому кладовищі в Новоставцях.
Микола Свердлик народився 8 березня 1975 року та проживав у селі Антопіль. Він став на захист України й виконував військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі.
4 жовтня 2026 року військовослужбовець загинув під час виконання бойового завдання. Його поховали на місцевому кладовищі в Антополі.
Вічна пам’ять і шана захисникам, які віддали життя за Україну. Щирі співчуття рідним і близьким загиблих воїнів.
