Якщо в невелику рану чи подряпину потрапляють бактерії й починають активно розмножуватися, може розвинутися інфекція, яка без лікування здатна призвести до небезпечних ускладнень, зокрема сепсису.
У більшості випадків імунна система успішно стримує розмноження бактерій, і тканини поступово відновлюються. Проблеми виникають тоді, коли патогенні мікроорганізми починають переважати захисні сили організму. У такому разі процес загоєння сповільнюється або зовсім зупиняється, а запалення посилюється.
Про інфекцію можуть свідчити такі симптоми: біль, який посилюється; почервоніння навколо рани, що збільшується; наростання набряку; гаряча на дотик шкіра; жовті або зелені гнійні виділення; неприємний запах; розходження країв рани; відсутність або значне уповільнення загоєння; підвищення температури тіла; озноб, слабкість або загальне нездужання.
Якщо одночасно з’являються кілька таких симптомів або вони швидко посилюються, необхідно якомога швидше звернутися до лікаря.
Щоправда, не кожне почервоніння означає розвиток інфекції. У перші 24–48 годин після травми навколо рани може спостерігатися легке почервоніння, помірний біль і відчуття тепла. Це природна запальна реакція організму, яка є частиною нормального процесу загоєння.
Імовірність розвитку інфекції зростає, якщо рана: глибока; забруднена землею або пилом; виникла після укусу тварини; отримана внаслідок ножового чи вогнепального поранення; містить сторонні предмети — скло, метал або скалки.
Лікарі наголошують, що жовтуватий наліт на поверхні рани не завжди є ознакою інфекції. Під час нормального загоєння може утворюватися фібриновий наліт — природний елемент регенерації тканин. На відміну від гною, він зазвичай не має різкого запаху і не супроводжується наростанням болю чи почервоніння.
Не варто відкладати медичну допомогу, якщо: температура тіла різко підвищилася; почервоніння швидко поширюється; з’явилися рясні гнійні виділення; біль став значно сильнішим; від рани простягаються червоні смуги; постраждала людина має діабет, онкологічне захворювання або суттєво ослаблений імунітет. У таких випадках інфекція може швидко прогресувати та становити загрозу для життя.
