На асфальті майже нерухомо лежить чоловік, навколо якого збираються перехожі — намагається щось сказати, але нерозбірливо, обличчя перекошене. Хтось розстібнув йому тісний комірець сорочки і притримує голову, інші махають руками кареті «швидкої», яка прямує до юрби. Медики ретельно оглядають хворого і вирішують негайно везти до лікарні. Ні, він не напідпитку, як дехто міг би подумати. Так виглядає інсульт, який може застати зненацька і без вчасної реакції навколишніх людина буквально стає безпорадною. Без невідкладного надання медичної допомоги існує високий ризик як тяжкої інвалідності, так і смерті — навіть якщо людина виживе, через ушкодження мозку якість життя вже не буде такою, як раніше.
— Ми часто використовуємо абревіатуру МОЗОК, щоб оцінити ситуацію і зрозуміти, чи є підозра на інсульт: мова, обличчя, запаморочення, очі, кінцівки. Зокрема, «М» — це мова: мовлення при інсульті стає невиразним, нечітким. Може спостерігатися перекіс обличчя, слабкість у руці, голова крутиться, людина не може йти. В таких випадках потрібно зафіксувати час початку інсульту і негайно викликати бригаду екстреної медичної допомоги, чітко вказавши симптоми — це важливо.
Чого не можна робити в жодному разі: не давайте хворому нічого їсти чи пити, не примушуйте проковтнути якісь таблетки, це лише нашкодить! Якщо людина у свідомості, спробуйте її заспокоїти. Якщо комірець сорочки затісний, можна розстібнути для кращого доступу кисню, послабте ремінь. Якщо почалася блювота, обережно переверніть людину на бік, щоб вона не вдавилася. Якщо настала виражена слабкість у кінцівках, то намагайтеся забезпечити хворому максимально комфортне перебування до моменту, поки приїде «швидка». А вже далі запускається механізм надання першої медичної допомоги і пацієнта везуть у певну лікарню, для того є чітко прописаний алгоритм. На території області є сім центрів, які цим займаються, — каже лікар-невролог Олександр Погребняк, завідувач обласного інсультного центру, що діє у Рівненській обласній клінічній лікарні імені Юрія Семенюка.
«Терапевтичне вікно» — коли час іде на хвилини
Інсульт буває геморагічним, коли раптово стається внутрішній крововилив, а буває ішемічним, коли кровотік зупиняється. Час має вирішальне значення. Тому так важливо вчасно розпізнати ознаки інсульту.
— Якщо стається інсульт, то кожної хвилини гине 2 мільйони нейронів. Чим швидше людину доправлять до лікарні, тим швидше ми зможемо надати допомогу і тим якісніше буде можливість відновлення цієї людини. Якщо ми говоримо про ішемічний інсульт, то певним чином зупиняється кровотік у мозку, інколи це може бути тромб, може бути різке звуження судини. Якщо 5 хвилин не потрапляє кров до мозку, частина мозку відмирає — це і є інсульт. Але навколо цього місця є ділянка, яка перебуває наче у «підвішеному» стані: є так зване терапевтичне вікно, коли ми можемо ще чимось допомогти, і для різних методів лікування це «вікно» різне. Якщо йдеться про введення ліків для розчинення тромбу — це 4,5 години. У деяких випадках можемо навіть збільшити цей період до 9 годин. А якщо йдеться про оперативне втручання і видалення тромбу, то до 24 годин.
Менше жирної їжі, більше фізичної активності
— Що може спричинити інсульт? Є фактори ризику: підвищення артеріального тиску, наявність цукрового діабету, порушення серцевого ритму. Негативно впливають на здоров’я і шкідливі звички: куріння, зловживання алкоголем, сидячий спосіб життя, нездорова їжа. Порушення жирового обміну призводить до збільшення рівня холестерину — його фракцій, які спричиняють утруднення проходження крові по судинах, виникає атеросклероз судин. Певний тип харчування, характерний для української культури, здоровим не назвеш: картопля, жирне м’ясо, сало, багато хліба і тому подібне, вкупі з відсутністю у раціоні морепродуктів. Потрібно вживати в їжу більше овочів та фруктів, цільнозернових продуктів, варто зменшити кількість жирного м’яса, натомість обирати більш дієтичне — замість свинини вживати курятину, індичку, кролів, телятину, рибу. Для профілактики інсульту важливо повноцінно висипатися, регулярно займатися фізичними вправами та проходити медичні обстеження, підтримувати нормальну вагу. Хронічний стрес також залишається значним фактором ризику інсульту.
За словами Олександра Погребняка, медики спостерігають, що інсульти «помолодшали» — це може статися навіть у віці 20–30 років. Хоча в таких випадках частіше йдеться про вроджену аномалію судин, розшарування артерій або схильність до утворення тромбів.
— Проблема ще у ментальності людей: «Ой, мені щось недобре, ляжу полежу». І оце «полежу» може й пройде, а інколи може обернутися бідою. Краще при будь-яких сумнівах звернутися до лікаря. Навіть якщо все минулося, не нехтуйте обстеженням! Перша ланка — це сімейний лікар, який шукатиме причину недуги і в разі потреби спрямує до невролога або кардіолога.
Навіть якщо симптоми минули самі за кілька хвилин, це може бути транзиторна ішемічна атака — попередження організму про високий ризик повноцінного інсульту в найближчий час.
Кількість інсультів збільшилася
Негативний вплив на здоров’я населення спричинив і ковід. Наслідки пандемії ще вивчаються, однак коронавірус міг вплинути на порушення згортальних можливостей крові, ушкодження дрібних судин. Так само додала проблем війна: люди більше стресують, гірше харчуються.
— Із 2019 року кількість пролікованих пацієнтів у нашому відділенні збільшилася у чотири рази. З одного боку, це пов’язано з «маршрутом пацієнта», до нас поступають хворі не лише з Рівненського району, а й з Дубна, Володимирця, Вараша та інших населених пунктів області, якщо виникає потреба. Нині легше звернутися і отримати кваліфіковану допомогу, обстеження та лікування оплачується державою — все це контрактує НСЗУ. Проте й справді спостерігаємо збільшення кількості інсультів.
За минулий рік лікування у Рівненському обласному інсультному центрі отримали понад 1800 пацієнтів. Відділення розраховане на 30 ліжок. А невдовзі тут має запрацювати кабінет вторинної профілактики інсульту.
— У нас надається допомога при всіх видах інсульту. І не тільки терапевтично, коли вводяться ліки, а й проводиться ендоваскулярне втручання, тобто видалення тромбів при ішемічному інсульті. Лікарі нашого відділення є членами українського Товариства інсультної медицини. Також щороку відвідуємо європейські конференції з інсульту. У 2024 році на базі нашої лікарні проводилася «Школа молодого інсультолога», де були представники з усієї країни. Так само піде на користь обмін досвідом і з польськими колегами у рамках міжнародної програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021–2027. Також іде мова про те, що буде закуплено новий ангіограф для проведення ендоваскулярних втручань.
А далі — реабілітація
Важливою частиною лікувального процесу є реабілітація після інсульту. Головна мета — повернути рух, мову та навички самообслуговування. І в цей період надважливою стає також підтримка близьких, які організовують побут хворого.
— Все, що залежить від нас, ми робимо по максимуму, щоб у перші години інсульту надати пацієнту висококваліфіковану допомогу. Це командна робота, і вона вкрай важка. Коли в родині з’являється людина, яка перенесла інсульт, життя однозначно змінюється. На жаль, не всі сім’ї до цього готові, бо часто — це лежачі хворі, вони потребують регулярного догляду. Хтось одразу налаштовується на те, що доведеться чимось жертвувати, бо такі пацієнти — як діти в дорослому тілі, їм потрібно наново всього вчитися…
Якщо порівнювати по Україні, то у нас досить невеликий відсоток смертності при ішемічному інсульті та при внутрішньомозковому крововиливі. Звісно, хотілося би ще кращого результату. Сподіваємося, що рівень обізнаності людей про перші ознаки інсульту та дії при цьому зросте, як і профілактика інсульту. Ось чому важливо постійно дбати про своє здоров’я, регулярно відвідувати сімейного лікаря і вести здоровий спосіб життя, — каже Олександр Погребняк.
Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю авторів
і ні за жодних обставин не може вважатися таким, що відображає позицію Європейського Союзу
