Називають три основні причини, чому деякі крупи потребують обов’язкового промивання або замочування. Насамперед — для видалення пилу та бруду, особливо це стосується круп, які продають на вагу. Для зменшення вмісту крохмалю — завдяки цьому каша після варіння виходить розсипчастою, а не злипається. Зниження вмісту фітинової кислоти (це природна сполука у рослинах) — її надлишок у злаках може перешкоджати засвоєнню організмом корисних мінералів.
До тих круп, які потрібно обов’язково мити та замочувати перед приготуванням, належать крупи з твердими зернами, а також бобові.
Рис промивають у холодній воді до повної прозорості. Для кращого засвоєння його також рекомендують замочувати.
Перловка потребує ретельного промивання теплою водою та попереднього замочування.
Гречку і пшеничну крупу — промивають теплою водою.
Пшоно миють у холодній воді до прозорості.
Бобові (горох, сочевиця, нут) — обов’язково замочують і промивають перед приготуванням.
Деякі види круп не рекомендують мити чи замочувати, оскільки це може погіршити їхню структуру та смак. Булгур, кускус і вівсяні пластівці швидко вбирають вологу, тому попереднє промивання може негативно вплинути на їхні кулінарні властивості. Манка після контакту з водою також втрачає свої властивості для правильного приготування.
Якщо немає можливості повноцінно зварити кашу, деякі крупи можна просто запарити окропом. Кускус — достатньо 15 хвилин. Манка та вівсяні пластівці — 15–20 хвилин. Булгур — дрібний запарюється приблизно 20 хвилин, крупний — близько 40 хвилин. Гречка, пшоно та перловка — можна залити окропом і залишити на ніч у теплому місці.
Головне правило: що дрібніша крупа, то швидше вона доходить до готовності після запарювання. Додаткове укутування ємності рушником або ковдрою допоможе ще більше прискорити цей процес.
