Мешканці ніби вже й звиклися з таким сусідством, та все ж непокояться, що відходи забруднюють питну воду і грунти.
— Я той майданчик, на якому зберігається фосфогіпс, разом з іншими будувала, — розповідає мешканка села Метків. — Тоді, ще за Радянського Союзу, були дуже жорсткі нормативи, клали кілька шарів піску, бетону, асфальту. Робили так, щоб жодної тріщинки не було. Якщо тоді таку технологію вимагали, значить, все ж таки вважали, що відходи небезпечні. А сьогодні кажуть, що вже все «безпечно»?
У Рівненській обласній санепідемстанції підтвердили, що останні аналізи проб води, які брали з місцевих колодязів, відхилень від норм допустимого вмісту поліфосфатів не зафіксували.
— Щоправда, є деякі відхилення з бактеріологічних показників, — розповідає заввідділення комунальної гігієни обласної СЕС Микола Лук’янов. — Але причина в тому, що поблизу колодязів знаходяться доярні, хліви, туалети. Колодязі потрібно чистити і дезінфікувати для профілактики. Тоді вода буде чистішою. Але, безумовно, централізоване водопостачання до цих сіл набагато покращило б ситуацію.
Олеся Ткачук, голова Городоцької сільради, погоджується: водогін потрібен, але коштів у бюджеті на це немає. Щодо відходів селищний голова має таку думку:
— Перевозити той фосфогіпс вдесятеро небезпечніше буде, ніж те, що він лежить там роками. Ті гори вже й травою поросли, утрамбувалися. Це раніше, до 2001 року, коли ці відходи вивозили на майданчик і робили фосфорну кислоту на «Азоті», вони дуже заважали.
Погоджується з тим, що відходи чіпати не варто, й гендиректор ВАТ «Рівнеазот» Михайло Заблуда, щоправда, з інших міркувань:
— В принципі, фосфогіпс — це все, що ми вийняли із землі, на землю й поклали. Там немає таких хімічних сполук, які могли б шкодити природі. Усіх будівельних норми при закладці сховища було дотримано. А моніторинг, який ми здійснюємо, підтверджує, що небезпеки бути не може.
Багато є розмов про те, щоб переробити цей фосфогіпс. Маємо різні пропозиції з цього приводу. Але ми їх відкидаємо, тому що поки вони економічно невигідні. Моє бачення таке — нехай фосфогіпс ще полежить. Я його нікому віддавати не збираюся. Це товар, який ми потім будемо продавати. З іншого боку, маємо розуміти, що позбутися 15 мільйонів тонн відходів, які там зберігаються, за день чи рік-два неможливо.
