— Я й надалі буду ходити по дворах, агітувати відмовлятись від послуг ЖКП, бо іншого шляху ще не знайдено, — говорить Володимир Хомко. — І хоча наші люди інфантильні у всіх питаннях, та кількість ОСББ таки збільшується. Думаю, що ще 20-30 будинків об’єднаємо в товариства, і одне ЖКП можна буде закривати.
Оксана Киричук, голова ОСББ «Відродження», яке обслуговує будинок №32-А на вул.С.Крушельницької, погоджується з міським головою:
— Часто у людей побутує така думка: «Ти створила ОСББ — ти ним і займайся». Важко бути ініціатором, коли люди байдужі.
— Коли ми створимо конкуренцію, усе стане на свої місця, — продовжує п.Хомко, — ЖКП самі «вимруть» під впливом конкурентного середовища, якщо не вистачить на всіх роботи. Утім, товариства співвласників можуть і з ЖКП працювати, якщо ті надаватимуть потрібні послуги.
Я вважаю, що з прийняттям нового Житлового кодексу, а його ж таки приймуть, і проблема неплатежів за комунальні послуги буде розв’язана: неплатникам нададуть соціальне житло десь за містом, з туалетом надворі і водою у колонці, а житло, оплачувати яке мешканець не в змозі, буде продане.
Оксана Киричук, голова ОСББ, пригадує, в якому стані дістався об’єднанню їхній 180-квартирний будинок:
— Я проживаю у цьому будинку вже 18 років і за весь час пригадую лише один ремонт, і того не було б, якби будинок не передавали з балансу радіотехнічного заводу на баланс ЖКП «Галицьке». Можна тільки уявити, в якому жахливому стані був сам будинок і всі його мережі. Після багатьох років постійних скарг на непрацюючий ліфт, темноту та сморід у під’їздах, завивання вітру у вибитих шибках під’їзду терпець увірвався. Тож наприкінці 2006 року я написала листа до управління ЖКГ, де мені й порадили створити ОСББ.
Оскільки для створення об’єднання потрібна згода 51% власників приватизованих квартир, довелося переконувати мешканців у доцільності створення об’єднання. У березні 2007 року на загальних зборах люди таки зважились на реорганізацію, а у червні, після довгих переговорів з ЖКП «Галицьке», будинок нарешті перейшов під опіку мешканців.
— В першу чергу ми встановили двері й закрили входи на дах, горище й у підвали, відремонтували ліфти в обох під’їздах, котрі стояли роками, — розповідає Оксана Киричук. — Згодом зробили ремонт, перекрили дах, відремонтували стики, мережу теплопостачання, встановили тепловий лічильник, заасфальтували двір. У 2008 році було встановлено домофони. Ліфти у нас обслуговуються ліфтовими картками, що надзвичайно зручно — тепер вони працюють, як годинник, та своєчасно обслуговуються. До того ж, зменшилося використання електроенергії.
Тож люди переконались, що прийняли правильне рішення, відмовившись від послуг ЖКП. Щоправда, якщо частина людей підтримують голову у всіх починаннях, то інші — виявляють байдужість.
— Найбільшою проблемою після байдужості я вважаю низьку свідомість окремих мешканців: смітять, псують майно, не розуміючи, що це їхня ж власність, — зізнається пані Оксана. — Гостро стоїть питання з боргами: стабільно за житлово-комунальні послуги сплачують тільки 20% мешканців будинку, решта — мають борги.
Є проблеми, які й не залежать від мешканців, зокрема, п.Оксана нарікає на сусідів з приватного сектора, які своє сміття викидають в їхні контейнери, не бажаючи за нього сплачувати:
— Ця проблема була тут завжди, однак наразі вона дуже актуальна для нас, адже плата за сміття залежить від його об’єму. То чому ж мешканці мають платити за чуже сміття? У свою чергу, міська влада не бажає вирішувати дану проблему, хоча це проблема всього міста, а не тільки нашого ОСББ.
Оксана Киричук має чимало задумів, як покращити життя мешканців будинку:
— Хотілося б утеплити будинок, встановити автономне опалення. Плануємо облаштувати парковку та клумбу, побудувати дитячий майданчик. Сподіваюся, що наші плани будуть поступово реалізовуватися. Тим більше, що на зустрічі ініціативної групи голів ОСББ з міським головою Володимиром Хомком він пообіцяв нам підтримку і допомогу. Але найбільше я надіюся на мешканців будинку, з якими ми пройшли непростий період становлення.
