У бій не йдуть «старі»

З кожним роком український ринок праці стрімко омолоджується. Принаймні до такого висновку можна дійти, дивлячись на оголошення про вакансії. Тобто чим старшим стає працівник, тим менше він потрібен роботодавцю. Через яку ж причину трудовий досвід уже не в ціні?

5 хв. читання

смартфони Apple iPhone 17 ціна в Україні

Роботодавці Європи і США вважають нормальним, якщо працівник змінює місце служби кожні три-п’ять років. В Україні ж чим старшою стає людина, тим менше в неї шансів одержати нову роботу.

Дослідження рекрутингових агентств свідчать, що в кожній другій вакансії на сайтах наявні вимоги за віком, і в переважній більшості максимальний вік обмежується 35 роками. Наше законодавство забезпечує рівність трудових прав, незалежно від походження, статі, мови й інших обставин (ст. 2-1 Кодексу законів про працю). Але чи можна цю рівність відстояти?

— Обмеження за віком або, наприклад, за статтю в оголошеннях — це ще не дискримінація конкретної людини, а лише намір її дискримінувати. За це відповідальність в Україні не передбачена, — пояснює юрист Марія Коваль. — Для того ж, щоб довести в суді факт дискримінації, претенденту на посаду буде потрібна письмова відмова роботодавця з вказівкою саме цієї причини. Можливо, підійде й усна відмова, але тільки потрібно шукати покази свідків, щоб суд міг вважати це доказом.

Торік зафіксовано перше в Україні звернення до суду у зв’язку з дискримінацією за віком. 54-річний харків’янин одержав відмову в прийомі на роботу і тепер вимагає від компанії компенсацію. Але юристи вважають, що в подібній ситуації в працівників не так багато шансів чогось домогтися.

— Відсудити моральний збиток у нас в країні вкрай важко, — говорить М. Коваль. — У разі дискримінації можна зажадати відшкодувати суму середньої зарплати на тому місці, в якому здобувачу відмовили, або ж наполягати на тому, щоб роботодавець зарахував людину на роботу. Але цей варіант підійде в тому випадку, якщо буде доведено, що вік — єдине, що заважало працевлаштуванню, і вакансія все ще вільна. Хоча поки це лише теорія, адже подібної судової практики в Україні просто немає.

У Державній інспекції з питань праці говорять, що готові приймати сигнали у разі дискримінації, у тому числі й за віком. Але поки жодна скарга на вікові обмеження не надходила. Втім, якщо шанси в працівників відстояти правду такі незначні, це й не дивно.

Крім віку “за 40”, роботодавців лякає досвід жінки, тобто саме те, що повинно бути тільки перевагою кандидата. Через це відмова вдвічі образливіша. Роботодавці ж стверджують, що з їхнього боку немає упередженості, а обмеження з’являються тільки через особливості роботи.

— У доборі персоналу все дуже індивідуально, — пояснює вимоги начальників виконавчий директор Федерації роботодавців Києва Юлія Бенцлер. — Багато залежить від спрямованості діяльності компанії, від того штату, що вже є в наявності, від особистих переваг керівництва, бачення штатного розпису департаментом персоналу та іншого. Неможливо передбачити всі ситуації і прорахувати наперед.

Але все-таки причина для відмови досвідченим фахівцям є. Віковий “фільтр” — це бажання заощадити. Адже професіонали хочуть хорошу й легальну зарплатню, обладнане робоче місце і соціальні гарантії. Що ж стосується менш вимогливих, то тут керівництво компаній боїться простоїв через хвороби. Але зараз у країні складаються всі обставини для того, щоб забрати дискримінацію за віком: населення стрімко старіє, пенсійний вік для жінок вже змістили на п’ять років. Здавалося б, час вже не дивитися на вік, але роботодавці тільки омолоджують ринок праці.

— У проблемах працевлаштування й оплати праці 99% провини держави, котра працює в інтересах великого бізнесу і чиновників, і лише 1% провини людей, котрі, досягши визначеного віку, втрачають мобільність: географічну, професійну, соціальну. Але й ця провина дуже умовна, — вважає директор соціальних програм Центру Разумкова Людмила Шангіна. — Ви могли б поїхати в якесь місце, де потрібні робочі руки і непогана зарплатня. Але ви прив’язані до одного місця, тому що в країні немає вільного ринку доступного житла. Для того щоб люди звикли змінювати знання і навички, повинні існувати тисячі пунктів перенавчання, перекваліфікації. Людину позбавляють соціальної мобільності, адже вона розуміє, якщо її прізвище не збігається з прізвищами 50 найбагатших родин в Україні, вона не зможе рости, підніматися соціальним “ліфтом”, незважаючи на кваліфікацію, знання, досвід.

Ну а оскільки вирішити глобальну проблему дискримінації наші люди не в змозі, їм доводиться боротися наодинці, поступово знижуючи свої цілком обґрунтовані вимоги.

Як «омолодити» резюме

Не перелічуйте всі місця роботи, починаючи з інституту. Краще зосередитися на останніх 10-15 роках роботи.

Підганяйте резюме під вакансію, демонструючи ті сторони досвіду, які можна застосувати на конкретному місці.

Приділіть особливу увагу намірам щось зробити, а не тільки минулому досвіду.

Демонструйте мобільність — вкажіть набуті додаткові навички і заявіть про готовність до відряджень.

На фото, що супроводжує резюме, вигляд повинен бути максимально моложавий. Того ж ефекту потрібно добитися і на співбесіді: демократичний одяг, наявність сучасних гаджетів, доглянута зовнішність.

Поділитися цією статтею