Микола Несенюк: Останній метал

Метал нині дорогий — це відомо усім. Саме тому вже третій десяток років у нас не знайти жодного нічийного цвяха. Спробуйте винести щось металічне на вуличний смітник — не мине й кількох хвилин, як цей предмет із того смітника зникне. Нині навряд чи хто повірить у те, що пів століття тому того викинутого залізяччя було так багато, що школярів примушували «збирати металобрухт», зносячи його на шкільне подвір’я. Пояснюється це просто — тоді той метал практично нічого не коштував, а тепер навпаки! Як наслідок — довкола нас немає нічого металевого, що можна відламати, відкрутити, відпиляти, відбити чи ще яким чином поцупити.

2 хв. читання

Увесь метал, хоч чорний, хоч кольоровий, хоч іржавий, хоч фарбований, більш або менш ретельно охороняється від тих, хто хотів би його поцупити. Це стосується і «художніх творів». Вже давно усі без винятку металеві меморіальні дошки чи ще які покажчики на стінах будинків або зникли, або були замінені глиняними, бетонними чи кам’яними. Винятків небагато — це здебільшого металеві монументи чи фігури, які, по-перше, знаходяться у багатолюдних місцях, по-друге, їх вручну не поцупиш — потрібні спеціальна техніка і транспорт. Але і з цим у нас поступово дають раду. Кілька десятків років у центрі міста висіла металева фігура, яка зображала щось невідоме на глухій стіні житлового будинку. Нікому та фігура не заважала, нікого не дратувала — висить собі і висить, їсти не просить. Але ж це для когось ця фігура — елемент мистецтва чи архітектури. А для когось — стільки-то кілограмів металу, який можна продати за чималеньку суму. Через це не було жодних сумнівів, що цей метал таки зі стіни знімуть і продадуть. Варто було лише знайти підходящий привід. Знайшли — тепер ця фігура завезена подалі, де полежить певний час, поки про неї забудуть, а потім тихенько вивезуть і продадуть як метал на вагу. Здається, це останній у місті великий металевий предмет, який ще залишався невкраденим. Є, щоправда, бронзовий, здається, пам’ятник Тарасу Шевченку, що неподалік. Чому би не провести дискусію про його недостатню художню цінність? Про доцільність замінити його не гранітний чи мармуровий? Чому ні? Метал же пропадає!

Поділитися цією статтею