Якщо шлунок став «лінивим», йому не вистачає кислотності або ферментів для перетравлення їжі, мозок дає сигнал: «Хочу гірчиці!», бо вона стимулює вироблення шлункового соку та жовчі й допомагає організму впоратися з їжею, — пояснюють дієтологи.
Ще одним із варіантів може бути сигнал організму про низький рівень холестерину або дефіцит корисних жирів, оскільки насіння гірчиці багате на омега-3.
Також гірчиця може бути і швидким способом підняти настрій або зняти стрес. Адже коли ми їмо гірчицю, рецептори посилають сигнал про печіння. У відповідь мозок викидає ендорфіни — гормони щастя, щоб цей біль приглушити.
Загалом гірчиця допомагає організму «підготуватися» до їди. Її ефірні олії подразнюють смакові рецептори, й це миттєво запускає вироблення слини та шлункового соку. Також гірчиця стимулює виділення жовчі, яка необхідна для розщеплення жирів. Саме тому її традиційно подають до жирного м’яса або холодцю — вона допомагає уникнути відчуття тяжкості. Окрім цього, користь гірчиці полягає в її багатому складі: вона містить вітаміни (A, C, E, K, група B), мінерали (магній, селен, залізо) та омега-3 жирні кислоти.
Якщо апетит зник, невелика кількість гірчиці може «розбудити» бажання пообідати. У помірних дозах вона стимулює роботу кишечнику.
Помірна доза — це 1–2 чайні ложки на день. Але печія або дискомфорт у животі — ознака того, що треба переглянути кількість гострої їжі у своєму раціоні. Забагато гірчиці може викликати подразнення або навіть мікроопіки стравоходу та шлунка.
