На Рівненщині в останню земну дорогу провели Василя Семенюка з Дубенщини, Сергія Левкова з Вараша, Анатолія Патрикея з Сарненщини, Олександра Гапона з Білокриницької громади, Анатолія Ханаса із Здолбунівської тергромади та Юрія Бондарчука з Березнівщини.
Василь Семенюк — народився 3 серпня 1975 року на Тернопільщині, мешкав із родиною в Дубні. До лав ЗСУ приєднався у жовтні 2025 року, служив у 47 окремій інженерній бригаді Сил підтримки. Наприкінці серпня воїна госпіталізували; 4 вересня 2026 року його серце зупинилося у лікарні Києва.
Сергій Левков — 49-річний старший солдат із Вараша (народився у селі Нові Підцаревичі). З перших днів повномасштабного вторгнення боронив Україну на посаді старшого водія 2-го мінометного взводу механізованого батальйону, був відзначений нагородою Міноборони «За поранення». Життя захисника раптово обірвалося 26 серпня 2026 року.
Анатолій Патрикей — народився 3 грудня 1982 року в селі Корост, останні роки мешкав у с. Одринки. Служив кулеметником 1-го відділення охорони механізованого батальйону 3-ї окремої штурмової бригади. Загинув у бою на Харківщині 30 серпня 2026 року.
Олександр Гапон — народився 5 вересня 1996 року, мешкав у селі Шубків, а згодом у Києві. У червні 2026 року вступив до лав ЗСУ. Загинув під час виконання бойового завдання 27 серпня 2026 року.
Анатолій Ханас — уродженець Здолбунова, учасник АТО, захисник Донецького аеропорту. Після лютого 2022 року знову добровольцем вирушив на фронт. Служив оператором дронів у 144-му Центрі ССО, пройшов найгарячіші точки (Суми, Запоріжжя, Покровськ, Бахмут), зазнав чотирьох контузій та відзначений багатьма нагородами. Серце воїна зупинилося 20 серпня 2026 року.
Юрій Бондарчук — народився 28 січня 1992 року в селі Друхів. Солдат, водій зенітного ракетного взводу аеромобільного батальйону, захищав батьківщину з березня 2022 року. Загинув 28 червня 2025 року на Донеччині та тривалий час вважався зниклим безвісти.
Вічна шана та пам’ять Героям. Глибокі співчуття рідним і близьким.
