«Полісся» — «Верес» — 2:0 (0:0)
Чемпіонат України. 12 тур. 6 листопада. Житомир. Стадіон «Полісся». 1200 глядачів.
«Полісся»: Волинець, Крушинський, Сарапій, Краснічі, Майсурадзе (Кравченко 46), Брагару (Федор 46), Бабенко, Андрієвський (Емерллаху 46), Велетень (Назаренко 68), Краснопір (Гайдучик 59), Андраде.
«Верес»: Стефанюк, Багрій, Ціпот, Саноцький, Протасевич (Стамуліс 78), Нійо (Баран 89), Чечер, Шарай (Сміян 78), Фабрісіо (Воллі 72), Александров, Веслі (Баїя 72).
Голи: Сарапій 47, Гайдучик 90.
Перед цією грою якось не вірилось, що півтора року тому «Верес» переміг це ж саме «Полісся» з рахунком 5:1. Бо нині житомиряни є лідерами національного чемпіонату, а рівняни у кращому випадку боротимуться за те, щоб не вилетіти до нижчої ліги у перехідних матчах. Що сталося за ці півтора року? Чому команди майже рівні за потенціалом тепер знаходяться на різних полюсах турнірної таблиці? Аби зрозуміти це, досить порівняти склади команд півторарічної давності з теперішніми. Ми побачимо, що «Полісся» зберегло всіх своїх кращих виконавців, втративши лише Гуцуляка, і поповнилось сильними футболістами. А «Верес» відповідно до нової «стратегії» позбавився практично усіх ключових гравців, привізши на їхнє місце тих самих, з якими нині йде до дна. Судіть самі — Кучеров і Степанюк, Гончаренко і Дахновський, Шевченко і Гайдучик, Кльоц і Годя, на яких трималася та команда, з різних причин залишили Рівне. Більшість із них успішно грає за інші команди. А щодо «стратегії», то отримати хоч які гроші «Верес» зумів лише за Гайдучика, який перейшов до… «Полісся».
Тому розраховувати хоча б на щось у виїзній грі в Житомирі «Верес» міг аж ніяк не за рахунок різномовного «інтернаціоналу», а з допомогою молодих українців, які отримали шанс показати себе. Гадаю, що тренери розуміли, на що здатен бразилець Андрей, який вже який місяць протирає штани на лаві запасних, і тому замість Вовченка та Харатіна вийшли Багрій та Саноцький. Це дало можливість протриматись увесь перший тайм, враховуючи певну зарозумілість житомирян, які сподівалися виграти не докладаючи зайвих зусиль. Ну, а про контратаки у виконанні Александрова, Веслі та Фабрісіо краще не згадувати.
Врешті Александров таки напросився на вилучення з поля, і забиті м’ячі у ворота «Вереса» стали лише справою часу. І це враховуючи, що арбітр не призначив перед тим одинадцятиметровий у ворота гостей, майстерно «намальований» господарями.
Перший і фактично переможний м’яч у ворота «Вереса» забив після кутового Сарапій, а крапку вже у додані до гри хвилини поставив Гайдучик. І це було б нормально, якби у Рівному підростали нині нові гайдучики, а не грали невідомо у що різноплеменні новачки.
У підсумку після 12-го туру «Верес» опустився вже на тринадцяте місце. А враховуючи те, що усі команди, які нижче, мають ігри в запасі, рівняни фактично вже на передостанньому, п’ятнадцятому місці. А там вже і до останнього недалеко…
