Чому реформи важко йдуть? Бо на місцях — саботаж

Ситуація у парламенті, нові законопроекти, хід реформ та соціальні пріоритети — це неповний перелік тем, які обговорили журналісти регіональних ЗМІ з народним депутатом, першим заступником голови Комітету із питань соціальної політики та праці Ярославом Сухим під час чергового засідання медіа-клубу “На власний погляд”.
Коментуючи соціальну політику держави, народний депутат сказав: “Наші низькі зарплати залежать від нашої продуктивності праці. Ми маємо на одного мешканця України 10 тисяч доларів валового внутрішнього продукту, тоді як найбідніша європейська країна Болгарія — 14 тисяч, Польща — 20 тисяч. Не кажу вже про США — 70 тисяч доларів. Чому один наш муляр дає на місяць 5 умовних квадратних метрів житла, а в Чехії ті ж українці — 25 квадратних метрів? У середньому в Європі — 30 квадратних метрів на місяць. Чому український металург дає на рік 198 тонн сталі, а європейський — 586 тонн? Чому українці на виробництво тонни сталі витрачають у 164 рази більше води, ніж європейці? Та такого марнотратства більше немає ніде!”.
Через ці причини, додав депутат, у структурі витрат домінує не зарплата, а енергоносії. Тоді як на зарплату залишається від 8 до 10 відсотків у собівартості продукції. Вихід — у впровадженні сучасних технологій та розвитку власного виробництва. “На жаль, у парламенті немає потужного лобі, яке є в усіх країнах світу, — лобі вітчизняного виробника. Є лобі лікерно-горілчане, енергетичне, виробників косметики, фармацевтів. Немає потужного аграрного лобі, як колись”, — констатував перший заступник голови комітету.
Ярослав Сухий навів приклад: Запорізька АЕС відпускає електроенергію по 18 копійок за кіловат, за кордон вона продається за 46 копійок, а українським металургам — за 80 копійок, або 10 центів. Тоді як китайські металурги отримують електроенергію за 3 центи, а російські — за 2 центи. Через високу вартість електроенергії та неконкурентоспроможність продукції на межі зупинки опинилися феросплавні заводи України.
На запитання, чому в Україні важко йдуть проголошені реформи, депутат відповів так: “Саботаж, причому на місцях. І той же приклад з електроенергією про це свідчить. Є розпорядження Президента України, є рішення Кабінету Міністрів, воно обов’язкове, є депутатський запит. А державне підприємство “Енергоринок” не хоче його виконувати, бо за цим підприємством хтось стоїть, із грошима. Ми повинні цю болячку подолати. Коли той же великий бізнесмен розумітиме, що він — український бізнесмен. Щоб його так навчити, потрібна сильна вертикаль влади”.
Відповідаючи на запитання, які ж законопроекти, на думку депутата, планується в першу чергу розглянути у Верховній Раді, Ярослав Сухий зауважив, що потрібно повернутися до законопроекту нового Трудового кодексу, оскільки нині трудові відносини регулюються Кодексом законів про працю, датованим 1951 роком.
Ще один законопроект, запропонований парламентарем, стосується обов’язкового загальнодержавного медичного страхування: “У нас відсутнє таке страхування. Медики втрачають мотивацію до роботи, бракує коштів купити нове обладнання. Районна лікарня, де немає реанімації, — така лікарня сто років нікому не потрібна. Ненормально, коли людину після операції доглядають родичі, — замість того, щоб вона лежала під апаратами, під контролем, під усіма моніторами”. Зараз же, зазначив Ярослав Сухий, виділені на медицину гроші використовуються неефективно: “За останні роки в Україні витрати на охорону здоров’я збільшилися в 4 рази, споживання ліків — у 5 разів, а смертність — найвища в Європі”.
Депутат також звернув увагу на необхідність продовження пенсійної реформи: “Пенсійне страхування ми запроваджували десять років, тому що ще в 90-х роках знали, що відлуння демографічної катастрофи накриє нас на початку 2000-х. І Україна виявилася єдиною в Європі державою, не готовою до цього. Мета пенсійного страхування — щоб пенсія залежала від стажу роботи й зарплати. На теперішніх пенсіонерів це мало впливає, але потрібно думати про дітей та онуків”. Він пояснив, що в умовах дефіциту пенсійних коштів держава мала три шляхи: збільшити відрахування із зарплати, зменшити пенсії чи підняти пенсійний вік для жінок. Вибір було зроблено на користь останнього варіанта.
Останнім часом чимало критики лунає щодо стану доріг в Україні, тож і під час зустрічі в медіа-клубі журналісти зачепили цю тему. “Причина перша — тому що крадуть. Якщо недодали асфальту чи вкрали щебеню — дорога розвалюється. І друга причина. Ми скасували транспортний податок і придумали акциз на бензин. Тепер незрозуміло, хто платить. Дорожники кажуть: мовляв, нам недодали грошей, КРУ каже: вкрали 258 мільйонів. Доки не наведемо порядок із фінансуванням, доки не будуть чіткі, зрозумілі джерела, — доріг в Україні не буде. І потрібно закріпити за дорогами організації, дати їм відповідальність. Сьогодні відповідальності немає”, — підкреслив парламентар.
Ярослав Сухий повідомив, що під час засідання фракції Партії регіонів обговорювалася пропозиція відновити в Україні транспортний податок із окремим рахунком у Держказначействі, кошти з якого спрямовувалися б на підтримання і ремонт шляхів.