Тижневик “Корреспондент” з’ясував, за яким принципом сьогодні будуються відносини між владою та українськими суддями. Коли два роки тому Родіон Кірєєв вів процес проти екс-прем’єра Юлії Тимошенко, він виглядав не найкращим чином — провінційний суддя з мінімальним досвідом, кинутий на найрезонанснішу справу сучасної України, він пітнів і затинався. Але, пише журнал, свої сім років з рук Кірєєва Тимошенко отримала, а сам суддя отримав від влади підвищення — став виконуючим обов’язки заступника голови Печерського суду.
Схожі трансформації, пише журнал, відбуваються і з іншими учасниками процесів над відомими опозиціонерами. Одна тільки справа Тимошенко допомогла відразу трьом людям, включаючи Кірєєва, поліпшити кар’єрні позиції. Станіслав Міщенко, який в касації підтвердив вирок екс-прем’єру, з рядового судді перетворився на в.о. глави Вищого спеціалізованого суду. А прокурор Лілія Фролова, яка представляла держобвинувачення в газовому процесі над Тимошенко, а також у справі за обвинуваченням екс-прем’єра в причетності до вбивства депутата Євгена Щербаня, стала заступником генпрокурора.
Експерти нарахували з десяток випадків різних кар’єрних і матеріальних заохочень суддів, які займаються резонансними справами й ухвалюють у них неоднозначні рішення на користь влади.
Українські судді отримують посади за "правильні" рішення
Тижневик "Корреспондент" з'ясував, за яким принципом сьогодні будуються відносини між владою та українськими суддями. Коли два роки тому Родіон Кірєєв вів процес проти екс-прем'єра Юлії Тимошенко, він виглядав не найкращим чином — провінційний суддя з мінімальним досвідом, кинутий на найрезонанснішу справу сучасної України, він пітнів і затинався.
Поділитися цією статтею




