Так зване виїзне засідання Верховної Ради мало дві мети. Перша полягала в демонстрації безглуздості опозиційної тактики спонтанних блокувань трибуни. Фактично, подальший зрив роботи парламенту тепер стає неефективним. Більшість без особливих зусиль може провести засідання де завгодно та приймати будь-які рішення. Друга мета полягала в тому, щоб обійти вимогу опозиції щодо персонального голосування. У Партії регіонів немає стабільних 226 голосів, про що свідчить хоча б той факт, що на останньому “нормальному” засіданні Ради — у вівторок — більшість не змогла ухвалити навіть постанову про святкування річниці комсомолу.
Четвертого березня Партія регіонів вчергове вдалась до юридичної махінації, яка залишиться в новітній історії України як намагання узурпувати владу. У численних вступах представники більшості посилалися на норми закону про регламент Верховної Ради, який дозволяє проводити засідання будь-де за волею більшості. Втім, це — юридична колізія. Закон про регламент Верховної Ради дійсно допускає проведення засідання парламенту не за офіційною адресою — на Грушевського, 5 — а в іншому місці. Однак згідно з регламентом, рішення про перенесення місця засідання має ухвалити більшість Верховної Ради. Очевидно, що воно не може ухвалюватися поза стінами офіційної будівлі парламенту, адже тоді порушується логіка закону — як можна приймати рішення про перенесення місця засідання, якщо воно вже перенесено?
Свіжі “тушки” завезли
Яценюк почувався впевнено, бо щойно відбив небезпечну атаку — тушки з “Батьківщини” Скосар, Стаднійчук та Немілостівий, оголошені спікером на зборах на Банковій, відкликали свої заяви про вихід з фракції. Яценюк не усвідомлював, що головний удар чекає його за годину — коли ці депутати особисто прийдуть на збори до путчистів та оголосять про вихід з опозиційної фракції. Стаднійчук, Скосар і Немілостівий потрапили до списку не просто за квотою “Фронту змін” — вони ішли за протекцією Миколи Мартиненка, колишнього соратника Ющенка, який, починаючи з 2011 року, взяв під своє крило Яценюка. Якийсь час тому вони стали взагалі нерозлийвода — здавалося, ще трохи і Яценюк з Мартиненком почнуть ходити по парламенту, взявшись за руки. Власне, саме через Мартиненка до списку “Батьківщини” на останніх виборах потрапляли депутати з так званої “спонсорської квоти” — в тому числі й свіжі “тушки”. Зокрема, Немілостівий — людина Давида Жванії, який є багатолітнім бізнес-партнером Мартиненка. В уряді Тимошенко Немілостівий працював заступником міністра промислової політики. Після переходу Жванії в “тушки” зберіг цю посаду в уряді Азарова. На минулих виборах очолював штаб “Батьківщини” в Харківській області, автоматично отримавши місце в прохідній частині, що призвело до конфлікту Яценюка з його давнім харківським соратником Олександром Давтяном, який втратив шанс стати депутатом. А інша “тушка” Ігор Скосар познайомив Мартиненка з його нинішньою дружиною Ганною. За версією оточення Яценюка, Банкова спеціально полює за “тушками” з квоти “Фронту змін”, аби дискредитувати його своїми ж руками. “Зверніть увагу, жодної “тушки” з УДАРу за ці чотири місяці не оголосили”, — обурюються соратники по опозиційному табору.
Існує інформація, що насправді оголошені “тушки” — це лише початок. В планах Банкової — максимальне розшматування фракції “Батьківщина”, що матиме за собою дві мети. По-перше — поповнення резерву голосів для Партії регіонів. По-друге — знищення Яценюка як кандидата в президенти від опозиції та посилення на його фоні Кличка, що має таємну підтримку з боку “групи Льовочкіна”. Якщо вихід Скосара, Стаднійчука та Немілостівого ударить по Яценюку, то рішення Канівця піти з “Батьківщини” виставляє в неприємному світлі одвічного суперника Яценюка Анатолія Гриценка. Тим більше дивно було чути, що вихід Канівця був погоджений із ним. Канівець потрапив до парламенту, ставши єдиним кандидатом від опозиції в окрузі у Стрию. Іншим претендентом на цей титул був екс-посол у Канаді Ігор Осташ, але квоту на цей округ віддали Гриценку в рамках входження його партії “Громадянська позиція” до об’єднаної опозиції. У підсумку, цей союз дорого коштував Яценюку — він втратив ще один мандат. На додачу і сам Гриценко заявив про намір вийти з “Батьківщини”, якщо рішення будуть ухвалюватися без врахування думок рядових депутатів.
Тріумф “заколотників”
За словами джерел у Партії регіонів, розпуск парламенту все ще залишається резервним варіантом поведінки Банкової. Основний — це створення нової групи, формальної або неформальної, з числа позафракційних депутатів, які будуть покривати дефіцит голосів. На роль нового Ігоря Рибакова навіть називають його тезку Ігоря Єремеєва.
Фактично Яценюк стає заручником очікувань та реальних кроків. З одного боку, суспільство вимагає від нього революції. З іншого — не виходить на вулиці.
У свою чергу, опозиція вимагає від суспільства, аби воно само ставало на захист демократії — але продовжує діяти за старими правилами. Закінчиться ж цей конфлікт взаємних претензій передбачувано — подальшим цементуванням режиму Віктора Януковича.
