Сергій Семенець присвятив близько 13 років роботі ювеліром у Полтаві. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, він добровільно долучився до лав війська. У 2024 році зазнав тяжкого поранення й втратив ногу. Після лікування та реабілітації ветеран повернувся до улюбленої справи — відкрив ювелірну майстерню в Рівному, отримавши на розвиток власного бізнесу грант у розмірі 500 тисяч гривень.
Звільнившись із війська, Сергій почав брати участь у спортивних змаганнях для ветеранів. Водночас не залишав думки про повернення до ремесла, якому віддав чимало років до війни. Зрештою це й привело його до Рівного, де він заснував власну ювелірну майстерню.
Працював майстром-ювеліром у Полтаві
Близько 13 років Сергій Семенець працював майстром-ювеліром у Полтаві. Робота з жовтим металом його надихала. Та коли почалася велика війна, він добровольцем вирушив на фронт. Його зарахували до окремої розвідувальної роти.
Сергій та його побратими перебували на найгарячіших напрямках бойових дій. Ходили, як кажуть, по лезу ножа. У 2024 році ворожий дрон залетів у бліндаж, де перебував Сергій. Він встиг побачити спалах вибуху і втратив свідомість. Побратими надали першу невідкладну медичну допомогу. Поранення виявилося дуже серйозним, тому довелося ампутувати ногу. Це, між іншим, була не перша його бойова травма.
Вчився ходити заново
Реабілітацію Сергій Семенець проходив у Рівненському обласному клінічному госпіталі. Протез йому поставила фірма «Аванті». Треба було заново вчитися ходити.
Почав брати участь у турнірах зі стронгмену, які започаткував Василь Вірастюк. Затим у рамках чемпіонату України приєднався до змагань з волейболу сидячи серед учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни. Спочатку виступав за полтавську команду, нині захищає кольори рівненської.
– Для ветеранів війни участь в таких соціально-реабілітаційних проєктах є дуже важливою. Вони відволікаються від поганих думок, знаходять нових друзів, – говорить Сергій Анатолійович. – Я вдячний за допомогу рівненським волонтерам.
На жаль, є чимало хлопців, які закриваються в собі, світ для них звужується до власної кварти чи будинку. Тому важливо їх підтримати насамперед морально.
Сергія не полишала думка знову відкрити ювелірну майстерню. У Полтавському ветеранському центрі пройшов навчання в межах грантової програми. Але в рідному місті, де, до речі, проживає його мама Світлана Олександрівна і дружина Наталя, не знайшлося хорошого місця для відкриття ювелірної майстерні.
Отож свій вибір зупинив на Рівному, в якому у нього теж багато друзів. В Рівненському обласному центрі зайнятості успішно захистив бізнес-план для отримання гранту на власну справу. Його сума склала 500 тисяч гривень.
Створив два робочих місця
Для ювелірної майстерні пан Сергій пригледів місце в торговому центрі «Екватор». Спочатку за власні кошти купив меблі, деякі інструменти, заплатив за оренду. Через місяць, отримавши грантові гроші, придбав дороговартісне обладнання для лазерної пайки, гравірування тощо.
– Важливо було, щоб про нас якомога більше людей почуло, – продовжує розмову Сергій Анатолійович. – Тому я підготував флаєри, відкрив сторінку в Істаграмі, Гугл точку. А далі «заговорило» сарафанне радіо.
Та найкраща реклама – це задоволені клієнти. Ми отримали від них вже понад 70 позитивних відгуків!
На виконання грантових умов створив два нових робочих місця. До мене півроку тому прийшла 25-річна Вікторія Місюк, яка вже мала базові навички в ювелірній справі. Тепер вона наполегливо вдосконалює свою майстерність.
Держава надає ветеранам суттєву підтримку грантами. Тут зацікавленість з обох сторін. Я повертатиму кошти державі податками.
Пан Сергій задоволений, що відкрив ювелірну майстерню в Рівному. Каже, що йому подобається місто і люди. Воно стало для нього другою домівкою.
