Наприкінці цього року в Україні мають провести перепис населення — другий з часів незалежності. Перший, який проводили у 2001 році, засвідчив, що в Україні проживає 48,5 млн людей. Дані цього року будуть суттєво відрізнятися. Так, Держстат оптимістично повідомляє, що українців ще майже 42 мільйони. А от проведена урядом електронна оцінка чисельності населення показала, що у державі залишилося лише 37,3 млн громадян.
До урядового «електронного перепису» виникло чимало зауважень. Перш за все, оцінка ґрунтувалася не на опитуванні, а на аналізі даних, отриманих від операторів мобільного зв’язку, реєстрів Мін’юсту та Пенсійного фонду. По-друге, поки немає детального перепису, порівнювати дані практично ні з чим. Державна статистика веде свої дані чисельності наявного населення, але вони також результат підрахунків за спеціальною методологією, причому значно оптимістичнішою, аніж запропонував Кабмін.
Візьмімо до прикладу Рівненську область. Відповідно до перепису населення у 2001 році, на Рівненщині проживало 1,17 млн людей. За підрахунками Держстату, станом на 1 грудня 2019 року в області було 1,15 млн осіб, а за даними урядової оцінки — лише 944 тис. Куди ж «пропали» майже 200 тисяч осіб, в управлінні Державної статистики у Рівненській області не коментують. Зазначають, що обговорювати різницю не можуть, бо Держстат використовує одну методологію для підрахунку кількості населення, а уряд взяв іншу.
Єдине, про що не сперечаються, — населення області, як і країни, таки скоротилося. Рівненщина уже кілька років не має природного приросту населення, хоча ще до 2017 року кількість народжень в області перевищувала кількість смертей. Натомість за січень-листопад 2019 року природний приріст на Рівненщині, за даними управління статистики, зменшився на півтори тисячі осіб, а окрім того, емігрували з регіону майже 2300 осіб. Торік природний приріст населення, до слова, був лише у чотирьох з шістнадцяти районів Рівненщини: у Володимирецькому, Березнівському, Рокитнівському та Сарненському.
Коментуючи результати оцінки наявного населення (тобто населення, яке на момент перепису чи аналізу проживає на території, включаючи тих, хто проживає тимчасово), міністр Кабінету Міністрів Дмитро Дубілет зазначив, що населення України скоротилося з трьох великих причин: через окупацію частини Донецької та Луганської областей та анексію Криму, через міграцію українців за кордон та через «демографічний тренд» (більше смертей, аніж народження). Останні дві проблеми стосуються і Рівненщини.
Якщо посилатися на дані Кабміну, Рівненщина нині за кількістю населення — на восьмій позиції з кінця. Найменше осіб проживає у Чернівецькій області (728 тис.), найбільше — у Києві (3,7 млн) та у Дніпропетровській області (3,2 млн). У 2001 році Рівненщина була п’ятою з кінця за кількістю населення, а найбільшим регіоном у державі був Донбас — 4,8 млн осіб (нині — 1,9 млн на неокупованих територіях). У Києві 19 років тому жило 2,57 млн осіб.
Жіночого населення в Україні, за підрахунками уряду, більше — 20 млн (17,3 млн — чоловіків). Проте у віці до 24 років, навпаки, більше чоловічого населення. На Рівненщині жінок більше за чоловіків на близько 50 тис. Також за підрахунками Кабміну, в Україні 44% населення — це люди основного працездатного віку (25-54 роки).
Проведена оцінка лише дає приблизне уявлення про кількість населення та гендерний розподіл і, на відміну від традиційного перепису, не дає зрозуміти, яка частка людей в Україні вважає себе українцями, а хто відносить себе до нацменшин, який відсоток україномовного та російськомовного населення, який рівень добробуту та освіти у країні та регіонах. Відповіді на ці запитання мають отримати наприкінці 2020-го. Втім, пробний перепис, який був у Києві та Київській області наприкінці 2019-го, показав низку недоліків. Майже чверть жителів не відкрили дверей для людей, які робили перепис. Окрім того, цей процес доволі затратний фінансово. Міністр Дмитро Дубілет пропонував дорогий перепис замінити оцінкою, яку провів уряд, проте з ним не погодилися провідні соціологи. До листопада, коли має розпочатися перепис, пропонують провести інформаційну кампанію, аби люди знали, що боятися перепису не варто, а також встановити альтернативні місця надання даних для тих українців, які не хочуть, аби до них із запитаннями про склад сім’ї приходили додому.
Алла САДОВНИК.
