Хрест, на якому розіп’яли Ісуса Христа, знайшли 325 (326) року за часів святого рівноапостольного Костянтина Великого — першого імператора, який став християнином та легалізував християнську церкву в Римській імперії. Мати Костянтина, свята рівноапостольна Єлена на прохання сина поїхала до Єрусалима, щоб знайти місця, пов’язані з подіями земного життя Ісуса Христа, а також відшукати хрест, чудесне видіння якого стало для Костянтина знаком перемоги над супротивником. Святині було знайдено під храмом язичницької богині Венери.
Від скупчення великої кількості людей не всі могли бачити і цілувати Хрест Господній; тоді Патріарх Єрусалимський Макарій піднявся на підвищення і воздвиг Хрест так, щоб народ міг його бачити. Ця подія і була покладена в основу богослужбового чину Воздвиження Хреста.
У народі це свято називають Здвиженням. Від цього часу настають холодні дні й птахи відлітають до вирію.
