Андрій Карауш: «Жоден депутат облради не втік за кордон, для мене це важливий показник»

1625 0

Ми у соцмережах:

Андрій Карауш: «Жоден депутат облради не втік за кордон, для мене це важливий показник»

Обласні ради зараз уже не такі впливові, як раніше — у результаті децентралізації саме територіальні громади набули більше повноважень, зокрема й у розпорядженні коштами. А воєнний час ще більше обмежив функції облради. Водночас ради, до яких обрані депутати з районів області та від семи політичних партій, залишаються джерелом, зокрема, й політичного впливу на ситуацію в області. У серпні минулого року саме в результаті політичних домовленостей головою обласної ради обрано Андрія Карауша, який на той час успішно працював директором Рівнеоблводоканалу і не належав до активних публічних політиків. Про політику, депутатські повноваження, впливовість обласної ради — в розмові з головою Андрієм Караушем.

«Я досвідчений управлінець, але зрозумів, що можу більше»

— Вас знають як управлінця, якого запросили з Кропивницького до Рівного, щоб очолити Рівнеоблводоканал. Коли ви зрозуміли, що вам потрібно йти у політику?

— У комунальній галузі я з 2002 року. У 2012 році тодішній голова Рівненської облдержадміністрації шукав кандидатуру на посаду керівника Рівнеоблводоканалу. Спочатку мені надійшов дзвінок від міського голови Володимира Хомка, його я знав ще з часів його роботи у міністерстві в Києві. Мене запросили до Рівного, де я й залишився працювати директором Рівнеоблводоканалу. Так, я мав хороший досвід в управлінні. Але якщо проаналізувати ситуацію, то стане ясно, що політика багато на що впливає. Узагалі є речі, які неможливо зробити без політики. Пам’ятаю, як подумав, що, будучи політиком, я зможу принести набагато більше користі для Рівненщини. Впевнений, якби більшість політиків у нас була професіоналами, то багато що в нашій державі змінилося б на краще. За всі ці роки наші політики-дилетанти наробили дуже багато популістичних речей, а все тому, що вони не були професіоналами тієї справи, яку намагалися реалізовувати.

— Володимир Хомко, який раніше також був директором Рівнеоблводоканалу, більше десяти років очолював обласний центр. Ви не думали про посаду міського голови?

— Якщо чесно, то я про це думав. Однак перед місцевими виборами я обрав своїм пріоритетом стати депутатом обласної ради, а потім головою ради. Наразі мене все влаштовує.

— На своїй попередній посаді ви лобіювали тему будівництва нових очисних для Рівного. Що з тим проєктом?

— Очисні потрібні для Рівного лише з однієї причини — бо в міста їх немає. Так сталося, що місто розбудовувалося паралельно з розвитком великих промислових підприємств. Коли наприкінці 60-х років будувався «Рівнеазот», то очисні для мікрорайону «Ювілейний» входили в комплекс цього підприємства. В Рівному побудували лише насосну станцію. Згодом іншу частину очисних зробили на льонокомбінаті. Тому Рівне ніколи не мало власних очисних споруд повної потужності. Льонокомбінатівські та азотівські очисні споруди було запущено в 70-х роках. За цей час мікрорайони міста виросли, а те обладнання, що є, застаріло. Тому, на мою думку, нові очисні для Рівного — це питання номер один. Не може місто, яке називає себе європейським, не мати власних очисних споруд. Для їхнього будівництва планувалося залучити кредит Європейського банку під дуже низькі відсотки. На жаль, все змінила війна.

Щороку рівняни порушують питання очищення Басівкутської водойми. На вашу думку, чи це реально зробити?

— Вважаю, що людям потрібно говорити правду. На Басівкутському водосховищі можна здійснити певні заходи, які покращать стан води. Однак ідеальною для купання вона не буде. Адже берег озера забудований. Зараз навіть важко знайти місце, щоб почати чистити озеро. Загалом проблема водойми тісно пов’язана з проблемами річки Усті. У вершинах річки перекрито водотоки. Через це річка не набирається достатньо води та обміліла. Це треба виправити, а ще прибрати з річки дерева, загати й намиви піску. Так само потрібно навести порядок з меншими озерами в межах Рівного, які акумулюють все брудне, а ще з дренажними каналами. Порушувалося питання й бетонних плит, які в межах Рівного сковують береги Усті. Річка має живитися з підземних вод, а коли ці притоки закрили, то Устя стала мілкою. Їх потрібно прибрати й повернути річку в її природний стан. Не забувайте й про очисні споруди в Квасилові, які потребують ремонту.

Все це надзвичайно великий комплекс робіт на десятки мільйонів гривень. Тому набагато краще створити в Рівному відділ, який би займався озером та доглядав за водоймами. На нього б йшли порівняно невеликі кошти, й був би певний результат. І це набагато краще, ніж складати нереалістичні багатомільйонні плани, які можуть не принести бажаного ефекту. Бо не виключена така ситуація, що Рівне почне займатися озером, а от річкою в межах області ніхто займатися не буде.

«На „нулі“ на фронті я ніколи не був»

Нещодавно ви їздили на схід з усіма своїми чотирма заступниками. Наскільки це було доречно — їхати в такому складі, зважаючи на небезпеку воєнних дій?

— На сході ми уже двічі бували. Їздили у Харківську та Дніпропетровську області. Відвозили автомобілі та гуманітарну допомогу. Це була наша ініціатива із заступниками. Адже ми за власні кошти придбали автомобілі, смаколики, які й доправили до наших хлопців. Бачився там з попереднім головою Сергієм Кондрачуком. Щодо безпеки, то скажу — ніхто на «нуль» нас не пустив. Тому я ніколи в житті не скажу, що був на «нулі».

— У вас відбулася зустріч з переселенцями з Маріуполя. Як вважаєте, чи змогли ці люди знайти собі місце на Рівненщині?

— За рік на Рівненщині побувало понад 90 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Залишилося близько 47 тисяч. Однак вони постійно мігрують. Нагадаю, що Рівненщина прийняла одну з найскладніших категорій переселенців — підопічні інтернатів з психічними розладами, лежачих хворих та візочників. Наші заклади прийняли майже 700 осіб з Донецької та Луганської області. Щодо Маріупольської громади, то в нас їх близько 700 осіб. Вони дуже активні та допомагають один одному. Треба розуміти, що значна частина цих людей після перемоги залишиться жити на Рівненщині та стане членами нашої громади. Адже відбудова України після війни триватиме роки.

«Депутати за кордон не втекли»

Ваші колеги-депутати в кулуарах постійно жаліються, що обласна рада не має зараз жодних повноважень. Що б ви на це відповіли?

— Якщо якийсь депутат таке говорить, то йому треба добре вивчити свої повноваження та обов’язки. Адже в депутатів місцевих рад ніхто ніяких повноважень не відбирав. Зараз є лише особливості врегулювання бюджетних відносин під час воєнного стану. При цьому й зараз кожен депутат має можливість брати участь у формуванні програм та пропозицій. Багато депутатів активно працюють у себе на окрузі. Так, почалася широкомасштабна війна, але конституційний устрій в державі не змінився. Обласна рада продовжує управляти комунальним майном, продовжує підбирати на посади керівників комунальних закладів. Зараз лише змінилися деякі процедурні моменти. Наприклад, зараз конкурси на посаду керівників комунальних закладів не проводяться, а лише укладають тимчасові угоди на час воєнного стану.

— Тобто усі працюють як і раніше?

— Хто б що не говорив, але усі депутати обласної ради перебувають разом з виборцями. Після вторгнення Росії за кордон ніхто не втік. Усі сесії, які проходили цього року, були з максимально можливою кількістю депутатів у сесійній залі. Це є показником, що депутати свідомі свого громадянського обв’язку перед виборцями Рівненщини.

— У соціальних мережах обговорювали чутки про оптимізацію апарату ради. Говорили, що вона може зачепити відділ з питань розвитку громад та територій, який очолює Олександр Дехтярчук...

— Обласна рада — це відкритий орган. Тобто коли щось стається, то цьому передують відповідні документи, розпорядження, проєкти рішень. Оскільки жодного документа про якісь оптимізації немає, то це все чутки. Зараз згаданий вами відділ ефективно працює. Він проводить різні навчання для проєктних менеджерів, ЦНАПів, організовує виїзди у громади для вивчення досвіду. Повірте, роботи у них дуже багато.

— У минулому році рада ухвалювала програму з християнської етики в школах. Однак програма без коштів нічого не варта. Чи буде вона цього року профінансована?

Це питання буде винесено на сесію. Також у нас відбудеться традиційний конкурс знавців Біблії серед дітей — він настільки популярний, що подають заявки навіть з інших областей. Впевнений, що програма з вивчення християнської етики в школах матиме теж позитивний ефект. Адже на неї уже звертають увагу з інших областей.

— Зараз у нас все йде на оборону. Однак завжди є якісь залишки коштів. Чи можна сподіватися, що цього року в області щось буде побудовано або відремонтовано?

Левова частина коштів області йде на програми обороноздатності. Однак у нас є певна кількість перехідних залишків. Але це невеликі суми. Тому в якійсь мірі будуть проведені ремонтні роботи. Звісно, не йдеться про об’єкти, які потребують капітальних видатків. Усе інше буде спрямовано на обороноздатність, щоб пришвидшити нашу перемогу.

Спілкувався Богдан СЛОНЕЦЬ.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також