Минулої осені райцентр Млинів повністю відмовився від послуг централізованого теплопостачання. Чиновники з облдержадміністрації спочатку звинуватили було місцеву владу в «недержавних рішеннях», мовляв, залишили людей без тепла. Однак насправді від «недержавного» рішення про перехід на автономні системи опалення виграли усі: люди мають якісне тепло, селище зменшило споживання газу, зникло поняття хронічних «висячих» боргів.
Криза у системі централізованого забезпечення теплом у Млинові, як у багатьох інших містах і селищах, назріла давно. Комунальники робили вигляд, що вони когось обігрівають, і правили з людей аж по 8,71 гривні за квадратний метр, а люди не платили. Проте газу на цей «вигляд» спалювали чимало, а платити за нього, певна річ, було нічим. Котельні та тепломережі через відсутність грошей давно не знали серйозного ремонту, часто виникали пориви, доводилося робити перерахунки за відсутність тепла, тим часом борги за газ зростали. Ще з 2001 року люди, а також і підприємства та організації, почали поступово відмовлятися від централізованого теплопостачання і встановлювати автономні системи. Млинів — восьмитисячне селище, і будинків, вищих за 5-поверхові, тут немає. Голова Млинівської райради Володимир Кислюк визнає, що цей процес відбувався безсистемно, проте цілком логічно: навіщо платити за послугу, якої немає? — Колись у Млинові було 7 котелень, які централізовано подавали тепло, влітку ж 2006-го в експлуатації залишилася лише одна, яка мала працювати на близько 300 приватних споживачів з навантаженням менше 25%, що заборонено технічними умовами, — розповідає п.Кислюк. — Отже, питання постало так: або виробляти надмір тепла і гріти ним небо, або відмовитися від цієї системи взагалі.
Дітям і хворим стало тепло Не без задоволення заступник голови Млинівської райдержадміністрації Володимир Гулич показує районну лікарню. Стару котельню тут віддали в оренду на 6 років приватному товариству, яке поставило нові котли і замінило тепломережі. Тариф за опалення залишився той самий, але лікарня забезпечена теплом, а товариство має економію газу. Школа №3 та дитячий садок №4 розташовані по обидва боки колишньої котельні «Комуненергії» на відстані якихось 50 метрів від неї. Колись при котельні почали будувати теплицю, щоб мати свіжі овочі цілий рік. Проте розрахунок був хибний, бо теплиця так і не почала давати врожаї, школярі через холод у приміщеннях писали у рукавичках з обрізаними пальчиками, а малечу через низьку температуру в садку доводилося залишати вдома. Тепер кожен заклад має свою котельню і дуже з цього задоволений. Приміщення старої котельні, яке нині перебуває у розпорядженні райради, планують продати покупцеві, який має намір виготовляти тут... котли. Будинок творчості школяра, що у центрі селища, обігрівається від електроенергії. Старі радіатори викинули і замінили їх невеличкими електричними пристроями. Кожен показує температуру повітря, яка зараз підтримується у приміщенні. Тут працює автоматична система, яка регулює кількість використаної електроенергії залежно від пори доби. Уночі, коли світло найдешевше, приміщення прогрівається до +26, удень температура нижча, оскільки світло дорожче. Володимир Гулич каже, що обігрів електрикою дешевший від газового, але за умови застосування графіка економного споживання енергоносія.
Від газу — до альтернативних джерел Однак найважче, зізнався п.Кислюк, було переконувати не підприємства та організації, не банки і не газове господарство, а людей: хтось квартиру продавав і не мав наміру будь-що у ній змінювати, хтось не мав до того ні бажання, ні грошей, а комусь узагалі байдуже. Виникли також технічні проблеми з додатковими димоходами, збільшенням використання газу будинками, перекладанням електропроводки. Людям пообіцяли пільгові кредити і допомогу бригади працівників. Зрештою, до початку опалювального сезону 2006-2007 без тепла залишилися 30 квартир, в яких ніхто не живе, а ще в 31-й обігріваються від переносних електричних пристроїв. Умовно централізовано забезпечують теплом приміщення школи №1, райради з адміністрацією та районний центр дозвілля. Голова райради запевнив, що до наступного сезону в неопалюваних квартирах буде автономне опалення, а залишки централізованої системи повністю припинять своє існування. Варіантів автономних систем для цих приміщень кілька: окремі газові котли, електроконвектори, котли на універсальному паливі. — Нам потрібно відходити від газу і, приміром, у сільських школах опалювати тирсою, торфом, соломою. Практика шкіл Київської та Вінницької областей показує економічну доцільність такого теплоносія, — каже п.Кислюк. — У багатьох наших сільських школах працюють газові котли, вони задоволені. У цілому є економія газу, але для бюджету району немає економії коштів, оскільки газ постійно дорожчає. У Млинівській «Комуненергії» залишилися працювати директор та бухгалтер, адже у підприємства ще є майно. Згодом «Нафтогаз України» його продасть і за виручені кошти будуть погашені усі борги колишнього надавача тепла.
