Головною соціально-економічною зміною у житті українців за останні два десятки років стало те, що в країні суттєво зріс рівень бідності. Директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто заявив, що до 1998 року цей показник невпинно зростав, поки не досяг 52%. Проте після 1998, коли Україна ледве не була змушена оголосити дефолт, ситуація почала покращуватися, а через 10 років після цього, у 2008 році, показник суб'єктивної бідності впав до 12%.
Головною соціально-економічною зміною у житті українців за останні два десятки років стало те, що в країні суттєво зріс рівень бідності. Директор Київського міжнародного інституту соціології Володимир Паніотто заявив, що до 1998 року цей показник невпинно зростав, поки не досяг 52%. Проте після 1998, коли Україна ледве не була змушена оголосити дефолт, ситуація почала покращуватися, а через 10 років після цього, у 2008 році, показник суб'єктивної бідності впав до 12%. Але нова економічна криза та політичні події в Україні призвели до того, що кількість українців, яким не вистачає на їжу, почала зростати. Нині бідними, тобто такими, чиїх доходів не вистачає навіть на нормальне харчування, вважають себе близько 16% населення України. Витрати на харчування беруть як основу для своїх оцінок і демографи. Людмила Черенько з Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ каже, що за даними інституту, середня українська родина витрачає на харчі 53% своїх доходів, а 40% родин витрачають на харчі понад 60% свого сукупного доходу. Саме цих людей можна вважати бідними, бо вони, фактично, не мають коштів для розвитку і покращення свого життя. Після 2009 року кількість таких громадян зростає. "Більшу частину бюджету українці витрачають на харчування, при цьому принципових змін у самому харчуванні не відбулося. Медицина та освіта де-юре є безкоштовними, а де-факто люди змушені витрачати на них власні гроші, і гроші чималі. Змінилися і витрати на придбання та утримання житла", — говорить п. Черенько. Водночас з 2008 до 2012 року в Україні скоротилася і кількість тих, кого можна вважати середнім класом, тобто прошарком, представники якого можуть дозволити собі не тільки їжу, але й одяг, житло та відпочинок. Якщо у 2008 році таких було близько 10%, то зараз — удвічі менше. Утім, соціолог Володимир Паніотто стверджує, що люди схильні до приховування своїх доходів. Наприклад, іще у 1995 соціологи виявили, що витрати українців за цей рік були вдвічі більшими, аніж доходи. З іншого боку, досліджуючи рівень життя українців, науковці, практично, не мають доступу до інформації про найбагатших українців, хоча майнове розшарування в Україні можна помітити неозброєним оком.
