Мій класний керівник, перебуваючи у гарному гуморі, міг під час уроку фізики процитувати щось із літературної класики. "Нє лєпо лі ти бяшеш, отрочє?" — проникливо звертався він до "отрока", який безнадійно заблукав поміж трьома класичними законами сера Ісаака Ньютона. Досить, мовляв, "растєкацца мислію по дрєву", пора вже щось "старимі словєсамі начаті оповядаші".
Мій класний керівник, перебуваючи у гарному гуморі, міг під час уроку фізики процитувати щось із літературної класики. "Нє лєпо лі ти бяшеш, отрочє?" — проникливо звертався він до "отрока", який безнадійно заблукав поміж трьома класичними законами сера Ісаака Ньютона. Досить, мовляв, "растєкацца мислію по дрєву", пора вже щось "старимі словєсамі начаті оповядаші". Мова Нестора Літописця в антуражі радянської школи другої половини ХХ століття звучала кумедно. Але саме від цієї мови і походять сучасні — російська, українська та білоруська. День народження української мови, а заодно і писемності, прийнято відзначати 9 листопада. Цей день вибрано на честь вже згадуваного Нестора Літописця — першого офіційно зареєстрованого українського письменника. Дев'ятсот літ промайнуло з тих пір, як ченець Нестор у катакомбах Печерського монастиря старанно виводив словеса "Повісті врємєнних літ". Протягом цього часу наша мова здійснила неймовірну мандрівку, збагатилася десятками тисяч слів з усього світу. Деякі із слів-іммігрантів прижилися настільки вдало, що нині викликає подив сам факт їхньої "неукраїнськості". Як ви гадаєте, якою мовою написано цей текст? "Обабіч шляху, неподалік козацького хутору із лелекою на хаті, зупинився гурт чумаків. Стрункий хлопець у шароварах, взяв у руки чи то кобзу, чи то бандуру і заспівав сумну пісню. Поряд, під вишнею, старий чумак у файних, підбитих цвяхами чоботях, набивав люльку тютюном. Збоку від нього стояла пляшка та ліхтар, а над головою пурхав барвистий метелик. Інші чумаки метушились біля казана, підвішеного на ланцюзі до триноги. Хтось похапцем діставав із лантуха смачну шинку та цибулю. Хтось різав кавуна, хтось гукав чабана, що гнав череду на леваду, а хтось прав біля струмка брудні штані. Вдалині, над старим цвинтарем, і ще далі — над широким ланом, у блакитному небі кружляв беркут…" Звичайно, скажете ви — це українська мова і матимете рацію. Але не зовсім. Судіть самі. Слова: чабан, кабан, кавун, чумак, козак, казан, тютюн, беркут, лелека, кобза, люлька, чоботи, штани оселились у нас після не дуже дружнього візиту нащадків Чингісхана і є словами тюркського та монгольського походження. Слова: лантух, метелик, гурт, похапцем, смачний, стрункий, файний, струмок, хата, цибуля, шинка, череда, ліхтар, пляшка, цвях, хутір дісталися від древніх германців та їхніх нащадків. Шлях, ланцюг, лан, блакитний — теж слова німецького походження, але прийшли до нас транзитом — через польську мову. Бруд, барви — слова польського походження. Цвинтар — польсько-грецького. Вишня з левадою — грецькі слова. Бандура — слово з латини. Шаровари — з Ірану. Гортаючи грубезний том "Словника іншомовних слів", можна дізнатися багато цікавого. Італія домінує у музичному мистецтві: тріо, соло, а капела, капричіо, піаніно, акорд, акомпанемент, партитура. Голландія — морська держава: борт, баркас, дюйм, швабра, рейд, каюта. ХІХ століття — тріумф Франції: каре, пляж, бульвар, буржуа, пюре, парі, кашпо. З кінця ХІХ століття і до сьогодні основний донор слів у світові мови — Англія: вокзал, мітинг, страйк, флірт, футбол, рекет, кілер, сайт, флешка, маркетинг, фрілансер, юзер. Англійська мова не лише щедро ділиться своїми скарбами із сусідами, але й завдяки стрімкому науково-технічному прогресу постійно самозбагачується. Щомісяця представники професійного або вуличного сленгу (англійські аналоги клави, ємєлі, мила, аськи, тітушки) отримують офіційне визнання і місце у словнику. Тільки у серпні 2013 року Оксфордський словник поповнився 33 новими словами: selfie — фотографія-автопортрет, зроблена за допомогою мобільного телефону і викладена у соцмережу; twerk — відомий у хіп-хоп культурі еротично-провокаційний танець, який відрізняють характерні рухи стегнами; byod — практика, при якій працівникам дозволяють використовувати в офісах особисті компи і т.д. Завдяки "Словнику іншомовних слів" можна дізнатися, що відоме у всьому світі слово ягуар походить із мови тупі-гуарамі. Тату — з полінезійських мов. Бумеранг — слово австралійських аборигенів. Бамбук — малайського походження. Каучук — із мови майнас. Томагавк — із алконгінської мови. Банан — із мови племені боконго. Бархан — казахського походження. А чи збагатила наша, солов'їно-калинова, лексикон народів світу? Самотужки знайти відповідь на це запитання я не зміг. Тому звернувся до уславленого рівненського письменника Сашка Ірванця, який об'їздив весь світ, викладав україністику в університетах США. Ірванцю, запитав я, чи є таке українське слово, яке б знали у всьому світі, так як знають боконгівський банан? Письменник зморщив чоло, замислився і радісно вигукнув: "Є таке слово! Це слово — борщ! І хоча борщ, назва якого походить від рослини борщовик, є у лексиконі і в меню всієї Східної Європи, асоціюється воно у всьому світі, що в Америці, а що в Європі, насамперед з Україною". "Чи поповниться словник народів світу іншими українськими словами — залежатиме від нас самих. Від нашої освіти, нашої науки, нашої винахідливості та нашої успішності", — мудро підсумував Ірванець і відправився маршруткою в Острог. Читати лекції з літературного мистецтва перспективному студентству тамтешньої академії.