Раніше чи не єдиним місцем, де ріс борщівник, був Тараканівський форт, куди його насіння, за однією з версій, було випадково завезено аж із Порт-Артура разом із гарматами.
— Ми не викошуємо зарослі борщівнику біля форту, — говорить Петро Смолін, директор Державного історико-культурного заповідника м.Дубно, до якого входить Тараканівський форт, — тому що споруда разом з територією перебуває на балансі військової частини. Ми кожного разу попереджаємо туристів, щоб не підходили до отруйної рослини, а місцеве населення переважно знає про нього. Проте борщівник уже розповсюдився за межі форту на людські угіддя, узбережжя Ікви, куди ходять купатися й діти, для яких ця рослина — найбільш небезпечна.
Кінець червня — початок липня — пора цвітіння борщівника, проте небезпечним є не цвіт, а листя. Доторк до нього призводить до фітодерматозу — ураження шкіри отруйною речовиною. Ознаками захворювання є підвищення температури, нудота, запаморочення, алергічні реакції, при астмі провокується задуха. Пухирі на шкірі нагадують опіки від окропу.
Завідувачка шкірно-венерологічного відділення Дубенської міської лікарні Галина Бєлова розповіла, що влітку до лікарні потрапляє в середньому десяток пацієнтів з таким діагнозом:
— Ось і зараз у нас лежить пацієнт, попечений борщівником. Він розповів, що ходив на риболовлю і, мабуть, там натрапив на рослину. Потім у нього почали пекти руки і коліна, з’явилися пухирі. Він спробував лікуватися самостійно, проте це не допомогло. Тож на третій день він звернувся в лікарню.
А минулого року був взагалі складний випадок, коли до нас потрапив косар, який приліг і заснув у траві. У нього було уражене майже все тіло, в тому числі й інтимні зони. Він пролежав у нас, певно, з місяць.
Опіки борщівником лікуються довго і тільки в лікарні, адже вони мають вигляд великих пухирів, часто розміром з куряче яйце. Лікар має їх проколоти в стерильних умовах, інакше пухир нагноїться. Тому в разі контакту з отруйною рослиною краще не займатися самолікуванням. В групу ризику, окрім дітей, потрапляють рибалки, косарі та пастухи.
З борщівником на Дубенщині пробували боротися, та марно.
— Минулого року ми намагалися винищити борщівник за допомогою гербіцидів, — говорить голова Дубенської районної державної адміністрації Ольга Підкидач. — Це не допомогло. Нині ми думаємо над вирішенням цієї проблеми. Скоріше за все, доведеться звертатися в якийсь науково-дослідний інститут по допомогу.
Насіння борщівника, рознесене вітром, проросло і в інших районах. Так, для прикладу, у Здолбунові можна побачити квітучий борщівник вздовж однієї з центральних доріг, недалеко від дитячого майданчика.
