Нового начальника управління освіти Рівного представив колективу минулого тижня в.о. міського голови Віктор Шакирзян. Про Андрія Мазура, нового начальника управління, відомо, що він починав свою кар’єру з посади вчителя фізики та інформатики, а останні чотири роки працював у державній службі якості освіти.
Одразу після свого призначення Андрій Мазур пообіцяв зміни. У майбутньому ці зміни торкнуться й команди міського управління освіти. Однак новопризначений начальник попросив не квапити подій, бо його слова не означають, «що уже завтра він буде когось звільняти з роботи». Наразі жодних змін у заступниках начальника не відбулося, а на своїх посадах залишаються спеціалісти, які працювали до цього — Василь Харковець, Валентина Середюк та Ірина Кіруца.
Андрій Мазур, керівник міського управління освіти:
— Зараз освіта міста має дві ключові проблеми. Перша — це навчання рівненських дітей, які виїхали як біженці. Після початку повномасштабного вторгнення за кордон виїхало 2800 дітей, які були учнями рівненських шкіл. З цієї кількості навчається дистанційно лише 111 дітей. Нагадаю, що на базі ліцею № 1 у нас організовано спеціальні дистанційні класи. Всі інші діти навчаються у місцевих школах тих країн, куди вони виїхали. На мою думку, це перша і ключова проблема. Адже ці близько трьох тисяч дітей є нашими потенційними випускниками та залишаються громадянами України. Саме за цими дітьми наше майбутнє, бо вони будуть розбудовувати країну після перемоги. Тому нам потрібно залучити їх до нашого освітнього процесу. Це дасть надію на те, що діти повернуться до Рівного після перемоги.
Друга проблема — це місткість укриттів. Зараз ми проводимо роботу, щоб збільшити укриття у наших ліцеях, щоб там могли сховатися більше дітей. Адже зараз у Рівненській громаді є 14 шкіл, в яких навчають за змішаною формою. Оскільки місця в укриттях цих шкіл для усіх дітей недостатньо, то частина класів перебуває на очній формі навчання, а частина на дистанційній. Класи чергуються. З одного боку, добре, що біда нас навчила навчатися дистанційно, проте погано, що певна частина дітей це робить постійно. Адже немає нічого кращого для дитини, ніж живе спілкування.
У мене також є власне бачення щодо формування ліцеїв. Зараз старшою школою вважаються 10 та 11 клас, а з 2027 року будуть 10, 11 та 12 класи. Наразі ми переживаємо переломний період, а новий державний стандарт профільної освіти перебуває у стадії розробки. Однак там уже є бачення, що старша школа має формувати майбутні компетентності у дітей. Йдеться про те, що дитина по завершенні 9 класів має обирати саме ті предмети, які їй знадобляться у майбутньому. Тобто якщо дитина має нахил до природничих дисциплін, то має мати право обирати у ліцеї більше природничих дисциплін. Зараз цього не відбувається. Адже дитина переходить з 9 у 10 клас, а у ліцеї може не бути нахилу до природничих дисциплін. Однак дитина залишається вчитися у тому самому закладі, бо їй це територіально зручно.
Ідея профільності полягає у тому, що діти після завершення 9-го класу мають мати право обирати профільний предмет, який їм згодиться для вступу в коледж чи університет.
Богдан СЛОНЕЦЬ.
