Житлово-комунальний сектор і в Рівному, і в Україні загалом перебуває у глибокій кризі, що затягнулася. Ознаки цієї кризи відчуває кожен. Навіть тому, хто має власну і незалежну від сусідів «фортецю» — свій дім, доводиться переступати через купи неприбраного сміття на погано освітлених вулицях з вибоїнами. При цьому кожен розуміє: потрібен якісний прорив. А з підвищенням плати за комунальні послуги питання енергозбереження, бодай у власній квартирі чи будинку, постає особливо гостро. Про можливості енергозбереження у бюджетних установах Рівного, у власних домівках та на комунальних підприємствах йшлося під час прямої телефонної лінії в редакції з міським головою Рівного Віктором Чайкою.
— Яка нині у місті тенденція — до розвитку централізованої чи децентралізованої системи теплопостачання? — Усі європейські країни розвивають централізовану систему опалення. Нещодавно змінилося керівництво теплопостачального підприємства «Теплотранссервіс», яке буде об’єднане з «Комуненергією» в одне міське теплопостачальне підприємство. Ми плануємо у лютому відправити делегацію від нього до країн Балтії набиратися досвіду. Їхній приклад нині вважається найбільш досконалим. І ситуація у них подібна до нашої — електроенергію купують у Росії, власного газу й нафти не мають. Там 95% будинків відійшли від ЖКП. Ось ми й хочемо вивчити, на яких умовах ці будинки передавали, хто і як їх експлуатує, як збирає плату за тепло, воду, прибирання, вивезення сміття, які тарифи тощо. — Яка нині позиція влади міста щодо подальшого встановлення автономних систем у багатоквартирних будинках? — Система розбалансована так, що навіть за наявності тепла якісну послугу усім надати складно. Тепер рішення прийматимемо так: на автономні системи може перейти тільки увесь будинок, окремим мешканцям багатоповерхівок забороняємо категорично. Якщо 70% мешканців будинку бажають відмовитися від централізованого тепла — виконком приймає рішення про переведення на автономні системи. Я знаю, що дехто встановлює їх поза дозволами, але єдина претензія, яку можна нині пред’явити, — це 17 гривень штрафу. У цій справі підхід має бути індивідуальний. Зараз вивчаємо можливість переходу на автономне опалення будинків по периметру вулиць С.Бандери, Княгині Ольги, Приходька та Чорновола. Там працює котельня на 29 будинків, яку вигідно закрити, оскільки вона потребує повної заміни обладнання. Ми обійшли усі квартири, це близько тисячі сімей, і 80% погодилися платити власні гроші за встановлення автономних систем. Ми надамо безвідсотковий кредит на п’ять років. Потреби решти — пенсіонерів та малоімущих — ми задовольнимо за рахунок продажу котельні та землі, додавши деякі кошти з бюджету. Щоправда, в кожній квартирі господарі мають замінити вікна та двері, але за п’ять років ці затрати окупляться. Маємо й інший приклад: усі раділи, коли у міській лікарні та пологовому будинку №1 встановили автономні опалювальні системи. Їм добре, вони мають якісне тепло, самі його регулюють, мають гарячу воду цілодобово. Там хороше обладнання, хороші котли. Але це, на мою думку, є прикладом недержавного підходу до вирішення проблеми: котельня «Комуненергії», яка тоді була обласною комунальною власністю, втратила половину свого навантаження, а персонал залишився той самий, усі потужності працюють, як і раніше. Зараз розглядаємо варіант забудови нового мікрорайону — від вул. Студентської до Нового Двору, це 700 тисяч квадратних метрів житла, 126 гектарів забудови, тоді ми котельню й довантажимо. — На якій стадії нині переговори з потенційним інвестором, який хотів вкласти гроші в модернізацію системи теплопостачання міста за умови контролю 75% акцій комунальної компанії «ЕСКО-Рівне»? — Акціонерами «ЕСКО-Рівне» є «Комуненергія» та «Міськсвітло». Колишній директор компанії «ЕСКО» за сприяння мого колишнього першого заступника свого часу продав 8 акцій компанії одній із консалтингових фірм по 2,5 тисячі гривень кожна. Тепер же новий власник цінних паперів хоче одержати по 100 тисяч за кожну акцію. В потенційного інвестора, якого підтримує представництво Програми розвитку ООН в Україні, виникли запитання щодо цих акцій. Ми зустрічалися уже тричі, тепер він вимагає повернути акції й інвестувати проект за повною програмою або змінити умови. ПроООН на другу після ТЕЦ стадію проекту дає 3,4 мільйона доларів, на кожен долар інвестор має покласти три, виходить близько 11 мільйонів доларів. Але за умов, що тепер склалися, він має намір працювати автономно, вкласти гроші, приміром, в одну котельню, яка потребує реконструкції, й експлуатувати її, поки не поверне затрачені кошти. Два місяці тому ми знову змінили керівництво енергосервісної компанії і проводимо аудит. Під час наступних переговорів з інвестором будемо уточнювати умови, на яких далі працюватимемо. — Олексій Ковалюк телефонує. Вулиці Пирогова і Дорошенка підтоплені, вода до порогів підходить. Будинки тріскаються, руйнуються. Цю воду брали на аналіз і виявили, що нас підтоплюють не лише грунтові води, нібито є тріщина у підземних комунікаціях. — Днями я зустрічаюсь із керівництвом заводу високовольтної апаратури, будемо об’єднувати зусилля і будувати новий каналізаційний колектор, у нас кошти передбачені. Російський холдинг, до якого входить РЗВА, готовий виділити гроші на цю справу. — Колишній директор «Теплотранссервісу» Тетяна Казачек на своїй останній прес-конференції говорила про те, що галузь теплопостачання є надзвичайно інвестиційно привабливою. Якщо це так, то серед інвесторів мав би бути конкурс. — Теоретично вона має рацію, але практично... Якби ми сповна справляли плату за надані послуги, то можна було б планувати до 10% рентабельності й невдовзі розраховувати на прибутки, за які є сенс працювати. Але, на жаль, рівень плати за комунальні послуги за рік становив 74%, а 26% мешканців не платять. Ось, приміром, приїхали до нас львів’яни, пропонують вивозити сміття з мікрорайону «Північний», дають нові контейнери, нові машини і тариф виставляють той, за яким ми зараз сміття вивозимо. Проте основна проблема — це неплатежі. Якщо б вони уклали угоду з ЖКП, що цілком логічно, то звідки ті візьмуть гроші, щоб розраховуватися з цією фірмою, якщо мешканці їм не платять? У нас 1,06 гривні з людини за вивезення сміття — й того не одержуємо. Немає ні дисципліни платежів, ні законодавчої бази, щоб притягнути до відповідальності за несплату. Усі чекають прийняття у першому кварталі Житлового кодексу. Я теж читав його проект, але у ньому не прописана персональна відповідальність одержувача послуги за несплату. Якщо цього не буде, то й привабливості ніякої. Немає державного підходу до цієї справи. Ми маємо відійти від системи ЖКП, це показує досвід багатьох країн, в яких люди беруть на обслуговування будинки. Для цього нам треба підготувати будинок від вентиляційної труби до підвалу, зробити ремонт внутрішніх комунікацій, фасаду і передати на обслуговування людям. Якщо будинок потребує капремонту — звичайно, його ніхто не візьме. — З вул. Крушельницької, 73 телефоную. З початку опалювального сезону батареї холодні. Зверталася в котельню і в «Комуненергію» — нуль уваги. А коли я запитала, чи котельня взагалі працює, мені відповіли: чуєте, як шумить? Не знаю, що у них шумить, але я мерзну і змушена тікати з дому. — Там було таке керівництво, що з ним важко щось з’ясувати. Будемо вирішувати. По «Комуненергії» існує чотири величезні проблеми: кадри — керівник і підрозділи; структура — немає схеми централізованого опалення міста, хоча ця схема має переглядатися кожні п’ять років, але до неї вже 15 років ніхто не зазирав; відсутність перспектив; повністю розвалена фінансова структура цього підрозділу. За останні три місяці ми переконалися у відсутності жорсткого керівництва. Не знаю, чи працюватимуть далі в «Комуненергії» Кірпічніков та Новожилов. — Чи використовують бюджетні установи міста енергозберігаючі лампи, що виготовляє «Газотрон»? — Лампи «Газотрону» ми купили за умовною ціною на демонстраційний проект для міського Будинку культури, що у парку ім. Шевченка, в палац культури «Текстильник», в одну міську школу і в один дитсадок. Маємо 40% економії світла. Лампи дорогі, але працюють 10 тисяч годин з гарантією такої тривалості роботи. Лампа розжарювання «шістдесятка» і газотронівська, яка бере учетверо менше — 15 ват, мають однакову світловіддачу. За цим майбутнє. Підприємство виготовило експериментальну партію, ми заклали у бюджеті гроші для забезпечення закладів освіти та медицини такими лампами і плануємо замінити їх в усіх бюджетних установах. Економія 40% — це суттєво. — Андрій Гук, інвалід війни 1 групи з будинку на вул. С.Бандери, 1-Б телефонує. Є положення про ветеранів війни, за яким ремонт в оселях ветеранів має робити ЖКП безплатно. У мене пошкоджений лінолеум. Я звертався в 2004 і 2005 роках до вас, Вікторе Анатолійовичу, мою заяву передали в ЖКП, звідки відповідають, що коштів немає. Ще й досі лінолеум не замінили. — За бюджетні кошти ми маємо право робити ремонти лише інвалідам війни 1 і 2 груп, але тим, що мешкають у приватних будинках. Щороку ми повертаємо в бюджет близько 100 тисяч гривень, не використаних на ці потреби. Виходить, що у приватних будинках це непотрібно, а в приватизованих квартирах робити ремонти не маємо права. Ми не раз зверталися з відповідними проханнями, просили внести зміни, але, на жаль, нічого не змінилося. — З вул. Княгині Ольги, 14 телефоную. Я сплачую 180 гривень за обігрів 2-кімнатної квартири. Радіатори холодні, лише вночі трохи теплішають. При цьому п.Казачек казала, що тариф ледь покриває затрати. Електрообігрівачем я забезпечив би краще тепло і за менші гроші, аніж від централізованої системи. Чи не доцільніше перевести котельні на інше паливо або поставити дахові котельні на кожному будинку, адже втрати тепла у тепломережах високі, у будинку вони значно зменшилися б. Крім того, у мене останній поверх з північної сторони, стіна завжди мокра, не знаю, з якої причини. Це також негативно впливає на температуру повітря у квартирі та на вологість. ЖКП каже відчиняти кватирку, щоб було сухо. Але в мене й так холодно, маленька дитина, я не вважаю можливим сушити стіну таким способом. — На котельні на вул. Київській, від якої ви одержуєте тепло, за 32 роки ніхто цвяха не забив. Тепер ми маємо гроші на її модернізацію, буде замінено все, що потрібно, і в 2007 році питання в районі вулиць Княгині Ольги, Приходька, Київської, Данила Галицького буде зняте. Що ж до вологості, то з кватирок квартиру не сушать, це дурниця. Я пришлю начальника ЖКП, нехай він сам усе обстежить і від вас зателефонує, в чому там причина. — Скільки коштів передбачено держбюджетом-2007 на комунальну сферу Рівного? Чи вистачить цих грошей, якщо ні, то які джерела планується залучити? — На цей рік з держбюджету на «комуналку» Рівного передбачено 34 мільйони гривень, такого за 15 років не було. В минулі роки нам нічого держава не давала, лише торік у вересні «Комуненергія» одержала 10 мільйонів гривень на заміну теплотрас. Але в умовах фінансування закладена спільна участь, тобто має бути внесок міста. Тепер ми зможемо відремонтувати дахи, внутрішні інженерні комунікації, близько 25 кілометрів стиків панельних будинків, запустити ліфти, провести ремонт у «хрущовках», а також нам дають 16 мільйонів гривень на ремонт двох старих котелень — на вул. Київській, 6 та Гагаріна, 16. Тепер можна дивитися людям в очі й відповідати за конкретну роботу «комуналки».
