Ще на початку 90-х Рівне одним із перших серед українських міст взялося позбуватися символів СРСР — держави, яка на той час уже не існувала. Процес цей триває й досі.
Із закликом про перейменування вулиць, названих у Рівному на честь Кіквідзе, Дундича і Черняка, які були учасниками громадянської війни 1917-1921 років, на сесії міськради Рівного ще у лютому виступив обласний депутат Віктор Кривун. А депутат міськради Олександр Лащук торік запропонував змінити напис при вході на кладовище на вулиці Дубенській. Напис "Гражданской войны боевые походы мы в наших сердцах сбережем навсегда" депутат пропонує замінити на нейтральні слова, які не будуть ображати почуття українців.
Уже цьогоріч громадські активісти звернули увагу на стару стелу, що заховалась поміж дерев у скверику навпроти залізничного вокзалу у Рівному, і помітили на ній герб СРСР. Запропонували радянські символи поміняти на щось патріотичне — наприклад, присвятити стелу якійсь події з історії міста. Або ж, як варіант, увіковічнити у камені героїв "Небесної сотні" та перейменувати на їхню честь вулицю Кіквідзе.
Можливо, саме цієї осені влада Рівного визначиться із своїм ставленням до окремих з пропонованих перейменувань, попередньо вивчивши громадську думку.
Міський голова Володимир Хомко:
— Соціологічне опитування замовимо у студентів МЕГУ. Проведуть вони його у вересні, безкоштовно. Дітям я довіряю, бо вони не заангажовані. А опитування тут однозначно потрібне, а то вийде, як із святкуванням 9 Травня. Купка людей вважала, що представляє думку всього міста — мовляв, відзначати немає чого. А після соцопитування з'ясувалося, що більшість мешканців все-таки вважають цю дату святом.
До речі, 2007 року мешканці с. Радянського на Млинівщині також подумували повернути селу його колишню назву — П'яне. Ініціативу тодішні керівники області спершу ніби підтримали, але потім про неї забули. Тому селяни й досі живуть з "радянською" реєстрацією.
