Рівненські депутати нарешті зрівняли «у правах» теплові лічильники з ручним регулюванням та автоматичні. Адже досі міська програма співфінансування передбачала 50% компенсації коштів виключно на купівлю та монтаж дорогих автоматичних приладів, а от на механічні, які втричі дешевші, грошей не давали, і мешканці багатоквартирних будинків скидалися на них самі. Минулого тижня рівняни збирали підписи під зверненням, щоб механічні лічильники також співфінансували з міського бюджету. Врешті депутати дослухалися і підтримали цей проект. А от наскільки вигідним є ручне регулювання, думки експертів розділилися.
Олександр Чубай
Олександр Чубай, депутат міської ради Рівного:
— Якщо автоматичний лічильник коштує 120 тисяч гривень, то люди мають дати на нього 60 тисяч. Але реальність така, що більшість мешканців не можуть зібрати й половину потрібної суми. Лічильник з ручним регулюванням засувки значно доступніший, бо коштує близько 45 тисяч. Якщо програма співфінансування тепер розповсюджується і на нього, то людям треба докласти всього 22,5 тисячі, що значно простіше. За даними Рівненського гідрометцентру, щороку є максимум десять днів, коли температура опускається нижче 10 градусів морозу, і тоді механічний лічильник менш ефективний. Однак опалювальний сезон триває 180 днів, тож решту 170 днів мешканці будинку можуть економити тепло.Юрій Буратчук, експерт з енергоефективності:
— Автоматика сама вираховує, скільки треба тепла для конкретного будинку. Наприклад, при температурі 10 градусів вище нуля він одразу ж вимикає подачу тепла. А лічильники без автоматики з регулюванням «а-ля слюсар Вася» неефективні, бо можна контролювати лише кількість, але не якість теплоносія. Економія становить лише 10-15% і то за умови, що «Рівнетеплоенерго» дотримується графіка подачі. Коли температура за вікном впаде до 10 градусів морозу, то тепло подаватимуть інтенсивніше, і мешканці будинку з механічним лічильником заплатять більше, ніж ті, де взагалі його немає. До того ж, потрібна відповідальна людина, яка постійно регулюватиме засувку. Впевнений, що такий лічильник працюватиме років чотири — до першої повірки, бо на це треба зібрати ще 2-3 тисячі гривень. Тож який сенс ставити те, що не принесе економії? Якщо вже збирати гроші, то краще на якісний автоматичний лічильник.Володимир Кудрін, старший по будинку №5 на вул. Князя Романа:
— У нас 100-квартиний будинок площею 4400 кв. м. Ми поставили лічильник без автоматичного регулювання і не прогадали, бо гроші, які витратили на лічильник, повернули уже за місяць. Скажімо, за листопад сума уже була меншою на 29,5 тисячі гривень. Щодо регулювання засувки, то у кожному будинку можна знайти людину, яка добровільно цим займатиметься, і не обов'язково наймати слюсаря.Юрій Новак, старший по будинку №6 на вул. Черняка:
— Автоматичний лічильник має свої переваги, але він дуже дорогий. Скажімо, у нашому будинку 80 квартир, і деякі з них забрано під магазини, вони мають автономне опалення. Половина мешканців є пенсіонерами, тому важко зібрати по 500 гривень навіть на механічний, а по тисячі на автоматичний точно не здадуть. Але ставити треба, бо вигода є. От у нас лічильника немає, і мешканці двокімнатної платили у березні за тепло 450 гривень, у будинку п. Кудріна — всього по 150 гривень. Просто можна піти іншим шляхом — спочатку обладнати міські будинки механічними лічильниками, бо це дешевше, а через рік поставити на них автоматику.
