У банях та на полюванні, кажуть, вирішується чимало економічних та політичних питань, а полювати посадовці любили завжди — і за царя, і при Союзі, і тепер теж люблять. Їх цікавить не забита туша як така, а сам процес та комфортна атмосфера. Щоправда, умовами, які влаштовують вибагливі смаки високих посадовців, у нашій області може похвалитися хіба Дубенське лісомисливське господарство. Там і сервіс відповідний, і трофейні види звірів з гіллястими рогами та великими іклами.
Трофеї — це те, що приваблює давно у нас очікуваного іноземного мисливця. Вони не скупляться на гроші за хороші умови, а кожен сантиметр трофея набагато збільшує суму, яку одержить від такої угоди мисливське господарство. Але якщо у минулі роки таких угод було хоча б кілька, то торік до нас приїздили лише київські товстосуми. І чиновники. Трофейних видів лісових тварин у наших лісах було багато за часів Союзу. Але наш невибагливий побут ще тоді розчарував охочих до трофеїв іноземців. Зараз лише у 4-5 користувачів лісів Дубенського, Дубровицького, Сарненського та Березнівського районів є достатня їх чисельність, в інших вони або перевелися, або відстріляні. Особливо люблять постріляти у своїх лісах мешканці північних районів. І, що цікаво, не з голоду. — Минулого року ми затримали браконьєра з тушею дикого кабана, — розповів головний мисливствознавець об’єднання «Рівнеліс» Микола Яцик, — і він нам заявив: мій дід у цих лісах стріляв звірину, батько стріляв і я стрілятиму. А до кримінальної відповідальності за таке порушення притягнути неможливо. В останні роки у наших лісах зменшилася чисельність козуль та кабанів узагалі, побільшало тільки лосів у Дубровицькому лісгоспі, хоча полювати на них у більшості господарств усе ще заборонено. Три роки тому «Рівнеліс» завіз із Білорусі 100 голів плямистого оленя, тепер лісівники пишаються тим, що їх стало 300 і є можливість відселяти красенів в інші угіддя. Цьогорічний сезон полювання розпочнеться 14 серпня і триватиме до 31 січня наступного року. Пан Яцик стверджує, що таких нововведень на полювання, як цього року, в нашій області не було уже років з 20. На відміну від попередніх років, з 1 до 31 січня дозволено полювати на лисиць та єнотоподібних собак за одноразовими відстрільними картками і лише тим мисливцям, у яких не зафіксували порушень у минулі сезони і які, на думку лісівників, не будуть стріляти зайців, користуючись цією карткою. Підставою до нововведення стало ускладнення ситуації зі сказом, основними переносниками збудника якого у природі є саме ці тварини. До того ж, у новому сезоні введений додатковий день для полювання на перепела — четвер. Але йти на цього птаха можна буде лише собаківникам, які мають паспортизованого пса з допуском його на полювання й написом «узято під захист закону». У паспорті має бути короткий родовід двох попередніх поколінь і відмітка про щеплення від сказу. Узагалі ж родовід мисливського собаки має нараховувати не менше чотирьох поколінь. Використання собаки без допуску чи не власником вважатиметься порушенням правил полювання. — Ми хочемо зберегти генофонд українських мисливських собак, щоб їх визнавала Європа, — заявив голова Федерації мисливського собаківництва України в Рівенській області Микола Бондаренко. У нашій області зареєстровано 500 мисливських собак, але не всі вони мають родовід, а в останні роки на виставки у Києві й 30 собак важко набрати. А пройнявся долею українського мисливського собаківництва кінолог і небідний чоловік — український екс-віце-прем’єр Анатолій Голубченко. У червні минулого року він і заснував федерацію, яка займатиметься паспортизацією собак, видачею допусків на полювання та збереженням собачого генофонду узагалі.
