Чорнобильська катастрофа назавжди увійшла в історію України як одна з найтрагічніших її сторінок. 26 квітня 1986 року сотні тисяч людей відчули жорстокі наслідки випромінювання мирного атома. Відтоді Чорнобиль став синонімом горя, хвороб та смерті.
Сьогодні в Україні вистачає проблем, пов'язаних з Чорнобильською аварією. Це і матеріальне забезпечення ліквідаторів, і санаторно-лікувальні заходи для постраждалих, і будівництво нового житла для чорнобильців. Проте існує найголовніша проблема — це сама Чорнобильська атомна станція. Питання фінансування заходів та робіт з ліквідації наслідків Чорнобиля не один рік хвилює Україну та українців. Людям цікаво, коли ж, нарешті, ЧАЕС перестане бути небезпечною, і чи взагалі настане такий момент? Не будемо кривити душею і чесно скажемо, що Чорнобильська аварія — катастрофа світового масштабу. Адже до 1986 року світ не міг собі й уявити, що може статися внаслідок людських помилок при використанні атомної енергії. Тому і вирішувати цю проблему потрібно спільно. За роки незалежності України Чорнобильська трагедія неодноразово ставала гарним приводом підняти власні рейтинги для цинічних політиків. Проте, здобувши владу, вони не лише забували про ЧАЕС, але й могли ще й добре »підзаробити» на цій справі. Під »цією справою» автор має на увазі горе постраждалих від аварії громадян України. Відзначимо, що все ж таки певні кроки робилися. Наприклад, Леоніду Кучмі вдалося закрити Чорнобильську атомну станцію. Але він так і не зміг добитися адекватної компенсації від світової спільноти. З'явилися сподівання з приходом до влади Віктора Ющенка. Та Віктор Андрійович самостійно, без зайвої допомоги, безсоромно поховав їх разом із власним рейтингом. Минулого року Україна відзначала двадцять п'яту річницю з дня Чорнобильської катастрофи. Було багато урочистих заходів, іноземних гостей, слів та спогадів. Говорив і Президент України Віктор Янукович. Тоді главі нашої держави вдалося переконати світову спільноту в необхідності ліквідації проблеми Чорнобиля. Як наслідок, Україна отримала 750 мільйонів євро на мінімізацію радіоактивної небезпеки. 26 квітня 2012 року розпочнеться будівництво нового укриття — так званого конфайнменту, на ЧАЕС. За офіційними повідомленнями, роботи з його зведення триватимуть три роки і закінчаться у 2015 році. Особливої ролі Чорнобиль набув після минулорічної аварії на Фукусімі. Напевно, японці тоді зрозуміли українців, усвідомили страшну жорстокість дійсності та шалену і руйнівну силу радіації. Тому наразі було б досить розумним і японцям, і українцям, та й іншим державам об'єднати наявні ресурси та зусилля в боротьбі зі страшним лихом кінця ХХ — початку ХХІ століття — атомною енергією. Окрім зведення укриття над четвертим енергоблоком ЧАЕС, також буде побудовано сховище відпрацьованого ядерного пального. Про це на 45-й щорічній конференції Японського атомного промислового форуму, що днями відбувся в Токіо, заявив міністр надзвичайних ситуацій Віктор Балога. Крім того, Україна та Японія уклали міжурядову угоду про співпрацю у сфері післяаварійного реагування на надзвичайні ситуації на атомних електростанціях. З української сторони документ підписав Віктор Балога, з японської — міністр іноземних справ Японії Коітіро Гемба. Зазначимо, що дана угода містить правові засади для подальшої співпраці з метою об'єднання науково-технічного потенціалу і ресурсів, а також використання знань та досвіду спеціалістів і експертів обох країн у сфері подолання аварій на атомних станціях. Чорнобиль — то не простий шлях. Але рух вже розпочато. Згадаймо тільки останні соціальні ініціативи Президента України, в яких чорнобильський блок виглядає досить потужно. А якщо Віктору Януковичу ще й вдасться вчасно впоратися з будівництвом конфайнменту на ЧАЕС, то це вже буде результат. Результат корисний для країни та немарний для її народу.
