Близько півмільйона гривень збираються закласти у бюджет області наступних семи років на боротьбу з наркоманією та соціальну реабілітацію колишніх наркохворих. Задля такої мети міліція, лікарі, освітяни, служби для молоді повинні об’єднати свої зусилля.
На сьогодні міліцейська служба, яка бореться з незаконним обігом та розповсюдженням наркотичних засобів, нараховує 20 працівників, які поки що забезпечені одним комп’ютером та одним авто. За даними першого заступника начальника обласного управління міліції Федора Бортняка, цьогоріч зафіксоване збільшення на 57% фактів незаконного збуту наркотичних речовин. У кількісному вимірі це півтори тонни наркозасобів, 1,4 тонни з яких — макова соломка. Решта — це 30 кілограмів опію, 32 кілограми марихуани та інші так звані важкі наркотики. Правоохоронці поки не схильні назвати нинішню ситуацію загрозливою, але, як висловився п.Бортняк, до того йде. Відтак за рахунок програми реалізації відповідної державної політики міліцейський підрозділ хоче поліпшити своє матеріально-технічне становище, щоб з більшим успіхом боротися з розповсюдженням наркоманії. Занепокоєння проблемою виявляють освітяни. На думку заступника міського голови з гуманітарних питань Світлани Богатирчук-Кривко, досить повною інформацією про наркоточки володіють… директори шкіл, сама п.Богатирчук-Кривко знає кілька будинків, в яких торгують наркотиками. На її думку, сам міліцейський підрозділ не зможе працювати ефективно, якщо не скоординує свої дії з іншими службами. До більш категоричних висновків схильна депутат облради Інна Гвізда: якось посидівши півгодини в автомобілі з дільничним міліціонером у районі льонокомбінату, вона зрозуміла, що «міліція все знає, але нічого не робить». Більше того, 10-14-річні школярі у своїх анкетах пишуть, що вживання наркотиків не вважають негативом, мовляв, усе треба спробувати, а наркотики — це саме те, що поліпшує імідж. Схоже, сьогодні найкраще вміють працювати з наркоманами не вчителі, не міліція і не соціальні працівники, а пастирі протестантських церков. Одна баптистська громада відкрила в Острозі свій реабілітаційний центр для наркоманів, які пройшли курс лікування в стаціонарі. Вони мають будинок і допомогу від громади, беруть по кілька хворих і працюють з ними так, що колишні наркомани перетворюються на добропорядних прихожан їхньої церкви, сумлінних у праці та відданих у вірі. Центр показав такі результати роботи, що до нього, каже Світлана Богатирчук-Кривко, виникла велика черга. Відчайдушно намагаючись відвернути свою дитину зі згубної дороги, батьки погоджуються винаймати окрему квартиру, аби лиш біля дитини завжди була людина з цієї громади. Наступного року центри ресоціалізації для наркохворих мають відкритися у кожному обласному центрі при соціальних службах для молоді. Кошти на зарплату працівників та на створення бази центру виділятимуть з бюджету, а решту, працюючи, зароблятиме на себе контингент. — Так працюють з наркоманами в усьому світі, — коментує головний лікар центру психічного здоров’я області Ігор Миронюк. — У Польщі, приміром, такі заклади відкрилися у кожному воєводстві й діють під патронатом президента країни. З хворими працює лікар, психотерапевт, священик, людина зі служби профорієнтації. Основним заняттям для утриманців центру є трудотерапія. Перебувають у таких закладах від одного до трьох років. Центр ресоціалізації є добровільною справою, але якщо колишній наркоман після повного курсу зірветься і знову піде колишніми дорогами, тоді держава матиме підстави примусово його лікувати.
