Україна виробляє 1% всього хутра норки в світі, але може розвинути потенціал до 10%. Про це під час проведення круглого столу «Вдосконалення правового регулювання виробництва хутра в Україні», що відбувся у Верховній Раді, повідомила Асоціація звірівників України.
Президент Асоціації звірівників України Володимир Федина поінформував присутніх, що загальна площа всіх діючих норкових ферм на території України складає 200 га, де інвестиції в один гектар склали 2500 євро, а прибуток — 250 тис. євро/га, що є одним з найвищих показників рентабельності в структурі сільського господарства.
— Норкові ферми — це високодохідні підприємства з доданою вартістю, — говорить Володимир Федина. — За останні 6 років інвестовано в будівництво нових норкових ферм більше $106 млн.
Також він додав, що в найближчі роки інвестори готові вкласти €500 млн, в результаті чого може бути створено 7500 нових робочих місць в селах та надходження до бюджету більше 150 млн податків щороку. Валютна виручка в Україні зросте до €300 млн.
Учасники круглого столу — депутати, урядовці, представники бізнесу закликають запровадити європейське регулювання роботи норкових ферм. Норми та стандарти повинні бути чіткими, зрозумілими, справедливими. І головне — обов’язковими для виконання всіх без винятку підприємств, що займаються норківництвом.
У парламенті зареєстровано законопроект, покликаний врегулювати вимоги хутрового виробництва в Україні. На думку законодавців, треба сформувати правову базу для створення однакових умов і норм, обов’язкових до застосування для функціонування всіх норкових ферм. А також зберегти і розвинути хутряну галузь, в якій вже створено 1500 робочих місць.
Народний депутат від Рівненщини Сергій Литвиненко під час свого виступу сказав, що галузь здатна створити ще більше робочих місць. І це — у сільській місцевості, де зазвичай роботи немає зовсім.
—Хіба ми хочемо знищити галузь, яка вже створила 1500 робочих місць? Думаю, це невигідно і безглуздо. Її необхідно врегулювати, ввести єдині європейські стандарти. І якщо будуть відкриватися в Україні нові ферми з розведення норок, то тільки високотехнологічні і сучасні, які будуть платити великі податки і створювати нові робочі місця. Причому, ці робочі місця — в сільській місцевості, — підкреслив Литвиненко.
За словами депутата, він відвідав одну з таких ферм у Київській області і не побачив якихось «жахів» або жорстокого поводження з тваринами. Тим не менш, депутат пропонує провести інспекцію всіх працюючих в Україні норкових ферм. Його підтримали народні депутати Маргарита Шол, Олександр Гайду, Артем Черноморов, Андрій Богданець, Іван Чайківский, Степан Чернявский, Олег Тарасов та Артем Нагаєвський. Політики, що мають державницьку позицію, беруться розробити нове законодавство, що врегулює роботу галузі і врахує кращі світові норми. Депутати певні, що хутрівництво — не лише успішна галузь, а й перспективна, здатна залучити в Україну мільйонні інвестиції.
Як зазначив учасник круглого столу, власник однієї з норкових ферм Олександр Харченко, його норкова ферма функціонує не лише успішно, але і дотримується Директиви ЄС (Регламент Ради ЄС №1099/2009 від 24.09.2009 р. — щодо захисту тварин під час забою). Підприємство працює винятково за датською технологією, за всіма стандартами, без використання хімікатів і формальдегідів при виробництві хутра. Тварин не годують антибіотиками. Підприємець каже, що всі розмови про імовірне хімічне забруднення природи від таких ферм — це інсинуації і намагання знищити прибуткову галузь.
— Наша ферма побудована за європейськими стандартами з акцентом на екологічність, благополуччя тварин, створення робочих місць і впровадження технологій. Світовий лідер у виробництві норкового хутра сьогодні — це Данія, яка одночасно є одним із прикладів екологічної держави, і на такий приклад варто рівнятися, — зазначив Олександр Харченко.
Уповноважений президента України з аграрних питань Роман Лещенко вважає, що Україні не варто відмовлятися від інвестицій і віддавати конкурентну перевагу в хутряній галузі сусіднім країнам.
— Від Офісу президента хочу зазначити, що ми підтримуємо концепцію створення нових робочих місць та залучення інвестицій. Тільки Україна поки що відштовхує цей потенціал, а Польща бере. Хутрова галузь у нашій країні має дуже великий потенціал, ми можемо збільшити свою частку на світовому ринку з 1% до 10% і стати лідером, — сказав Лещенко.
Він також запропонував створити робочу групу, до якої увійдуть екологи та активісти, щоб мінімізувати спекуляції на тему екологічності норкових ферм, і зазначив, що законопроект щодо вдосконалення регулювання хутрової галузі заслуговує уваги.
За даними Асоціації звірівників України, в Україні діють 10 норкових ферм, які щороку сплачують 30 млн грн податків в держбюджети різних рівнів. Щорічна валютна виручка від експорту хутра складає 70 млн дол. В Україні хутро не реалізовують, його стовідсотково продають у Голландію на аукціон, який, у свою чергу, і займається реалізацією. Також експерти відзначають, що неекологічні процеси дублення хутра відбуваються вже поза територією України: на вітчизняних фермах процес обробки зупиняється на сушінні, без дублення (вичинки).
Крім того, норкові господарства закуповують відходи птахівництва та рибництва. Ними харчуються хижаки — норки, споживаючи до 50 тис. тонн таких відходів на рік. Тобто ці підприємства не тільки не платять за утилізацію, але і заробляють на цьому. Відповідно, це дає можливість продавати курятину дешевше.
