Круглий стіл з рівненськими підприємцями, а також з представниками державних служб, які мають контрольні функції, провели у п’ятницю у Рівненській ОДА. Обговорювали перевірки бізнесу, адже з 1 січня в країні знято мораторій на такі перевірки, який діяв з 2014 року.
Підприємцям розповіли, що усі планові перевірки буде внесено у єдину електронну систему, тож кожен охочий зможе знайти себе там і дізнатися, яка служба та коли перевірятиме його підприємство.
Бізнесу порадили уважно перевіряти документи в осіб, які приходять з перевіркою від держслужб, а представники «контролюючих органів» наголошували, що, у першу чергу, мають на меті не покарати підприємства, а допомогти їм працювати краще.
З цією тезою не зовсім погодився присутній на круглому столі адвокат та депутат Рівненської міської ради Микола Бляшин.
- Яка мета перевірок суб’єктів господарювання, які з дня в день працюють, забезпечуючи кусень хліба для себе та своїх працівників? – запитав п.Бляшин. – Держава заявляє: «Ми – сервісна служба». Якщо запитати представників державних установ, то чув: «Ми не маємо на меті покарати». Гаразд, а що ви маєте на меті? Я п’ятнадцять років захищаю бізнес, і бізнес на це питання каже: «Мета перевірок, Миколо, - накласти штраф, виконати план, виконати чиєсь завдання».
Держава по-іншому має визначити мету перевірок – сприяти чесній конкуренції.
Сьогодні в країні штраф за неоформленого працівника – 125 тис. грн, а за незаконне виробництво ядерного вибухового пристрою,що є кримінальним правопорушенням, - 5100 грн. Тобто держава кримінал карає м’якше, аніж підприємців.
За рік Держпраця виписала 33 млн грн штрафів за неоформлених працівників. Добре це чи погано? Думки можуть бути різні. Але вдумайтеся у наступну цифру: рівень сплати штрафів – 3 млн грн.
У мене є три пропозиції і до Держпраці, і до Держспоживслужби, і до надзвичайників та податкової. Оскільки тільки розпочався бюджетний рік, передбачте у кошторисах кошти на спікера, який буде працювати зі ЗМІ, не боятиметься дати коментар. Як тільки бізнес побачить по телевізору результати трьох-чотирьох перевірок, сам усуватиме порушення. Потрібно вести роз’яснювальну роботу.
Друга моя пропозиція – запровадити на рівні області посаду регіонального омбудсмена. У Києві цей інститут прекрасно працює: представники ходять у суди, допомагають бізнесу. Можна виділити місце у ЦНАПі і профінансувати за кошти обласного бюджету цю посаду. Щоб бізнес мав куди йти. А то сьогодні куди бізнесу звертатися? Чотири поверхи міськради, чотири поверхи ОДА. А де двері для бізнесу? Наприклад, прийшла перевірка, а в інспектора протерміноване посвідчення. Що робити бізнесу: або допустити перевірку і далі не мати змогу скаржитися, що порушено процедуру, або не допустити і отримати арешт активів. Судовий захист не оперативний. Куди сьогодні звертатися?
Третя пропозиція – зробити раду бізнесу, щоб представники бізнесу з усієї області хоча б раз у півроку збиралися поговорити.
