Пам’ять людська коротка — рівняни вже забули, мабуть, потужну та казково багату партію «Громадський контроль», з якою Дмитро Якимець хотів стати міським головою чотири роки тому. Після програних виборів Якимець таки «прибрав» Рівне до своїх рук. І нічого, що міський голова не він, зате Дмитро Якимець є власником торгової марки «Наше Рівне», за використання якої йому тепер треба платити. Щоправда, черга охочих заплатити Якимцю за «Наше Рівне» не стоїть.
Тоді невдалий претендент на міського голову вигадав нову штуку: зареєстрував ще одну торгову марку — «Тунель кохання». Але замість грошей Дмитро Якимець та його партнери поки що отримали лише галас навколо того, що він нібито «приватизував» згаданий «Тунель кохання». Можемо усіх заспокоїти — нічого той Якимець не приватизував. А може, він так свою нову партію назве?
Микола НЕСЕНЮК.
«Тунель кохання» як торгова марка зареєстрована одразу на двох власників: підприємницю Діану Климюк та ТОВ «Компанія Наше Рівне», яке належить Дмитрові Якимцю та рівнянці Антоніні Опанасюк. Назва одна, проте поширена вона на різні класи діяльності. Так, ТМ «Тунель кохання» Діани Климюк діє на «послуги готелів, кафе, мотелів, барів, резервування місць в готелях, послуги ресторанів, туристичних баз». Фактично, всі, хто захоче назвати готель чи заклад харчування «Тунелем кохання», повинні тепер звертатися до підприємниці по дозвіл.
У компанії Дмитра Якимця перелік зареєстрованих на «Тунель кохання» продуктів та послуг значно ширший — аж у шести класах: косметика, зубні пасти, парфуми, речовини для прання; друкована продукція, канцелярські товари та офісне приладдя, навчальні матеріали; кава, чай, какао, макаронні вироби, борошно та зернові продукти, хліб, хлібобулочні та кондитерські вироби, шоколад, морозиво, цукор, мед, сіль, прянощі, соуси та інші приправи; пиво, безалкогольні напої, мінеральні та газовані води, фруктові соки, сиропи; алкогольні напої; рекламування, керування підприємницькою діяльністю, адміністрування у сфері підприємницької діяльності; юридичні послуги, послуги з охорони матеріального майна і фізичних осіб.
Юрій Трачук, патентний повірений України, який зареєстрував ТМ «Тунель кохання» для п.Якимця:
— З тих, хто без дозволу випустить продукцію під назвою зареєстрованої торгової марки, власники ТМ можуть стягнути весь дохід від продажу цієї продукції, також можуть вимагати кошти за «втрачену вигоду». Навіть може бути кримінальна відповідальність за незаконне використання зареєстрованого знака.
Права зареєстрованої торгової марки поширюються також на суміжні класи. Наприклад, ТМ «Тунель кохання» зареєстрована на послугу рекламування і пошириться не лише на рекламні агентства, а й навіть на інформаційні агентства чи інформаційно-туристичні центри. Торгова марка реєструється на десять років, але термін можна постійно продовжувати. ТМ — єдиний продукт інтелектуальної власності, який, в теорії, може діяти вічно. Якщо реєструвати торгову марку в одному класі, то послуги патентного повіреного, пошуки, мита та збори обійдуться у 3000 грн.
Якщо Клеванська ОТГ захоче випускати буклети «Тунель кохання» у комерційних цілях, вона повинна звернутися за дозволом до компанії «Наше Рівне». Втім, якщо це буде перший друк. Стаття 500 Цивільного кодексу України передбачає право попереднього користування. Тобто якщо ОТГ вже раніше робила такі буклети, то звертатися по дозвіл не потрібно. Те ж саме стосується і друку магнітиків, наприклад. Але тим, хто друкував, ще потрібно довести, що вони робили це до реєстрації ТМ і законно.
Торгова марка захищає також тотожні назви, варіації, переклади. Наприклад, «Кохання в тунелі», «Тунелі кохання» також підпадатимуть під ТМ «Тунель кохання». Але правила використання торгових знаків не поширюються на некомерційну діяльність. Наприклад, якщо хтось розповідатиме про Тунель кохання без мети продажу — це некомерційне використання, як і загадка у новинах чи коментарях.
Варто зауважити, що місцеві органи влади мали би подбати про свій інтерес і самі реєструвати торгові марки з назвами визначних місць. Зареєструвавши ТМ, вони зможуть отримувати дохід, видаючи ліцензії на виготовлення продукції під відомими назвами. Можуть також безкоштовно затвердити місцеву символіку — рішенням місцевої ради. Якби Клеванська рада це зробила, зареєструвати торгову марку «Тунель кохання» комерційне підприємство не змогло б.
Дмитро Якимець, співвласник та директор ТОВ «Компанія Наше Рівне»:
— «Тунель кохання» — назва, яка на слуху, яка зацікавлює, тому і вирішили створити таку торгову марку. Зареєстрували її ще у 2016 році. І не заради заробітку на самій ТМ, а щоб об’єднати місцевий бізнес і захистити свою продукцію. Коли ти починаєш випускати щось нове, завжди потім знаходиться хтось, хто починає робити те саме, копіює назву і користується тим, що ти розкрутив свою марку. Ми не хочемо, щоб хтось повторював продукцію, яку випустимо ми — з таким самим дизайном, назвою.
Але якщо хтось випускатиме іншу продукцію, але під назвою «Тунель кохання», то ми ще й із задоволенням допоможемо її розповсюджувати за допомогою нашої дистрибуторської мережі. Я вже пропонував місцевим виробникам — випускати продукцію під однією торговою маркою. Так, під ТМ «Наше Рівне» вже об’єднано до десятка виробників, думаю, під ТМ «Тунель кохання» також буде об’єднання. Під одним брендом легше конкурувати із загальноукраїнськими торговими марками. Окрім того, це допоможе дрібним місцевим виробникам пробитися на ринок. Ми разом робитимемо взаємовигідно корисні речі. Це і є лейтмотивом цієї кампанії з реєстрацією торгових марок, яких, до речі, маємо до десятка.
Під ТМ «Тунель кохання» у нас будуть цукерки, вода. На сьогодні ми не випускаємо нічого з друкованої продукції. Якщо хтось хоче — на здоров’я: звертаються нехай до нас, ми допоможемо. У нас нема ініціативи змушувати когось платити за ТМ, ми не на цьому заробляємо. До судів також намірів звертатися не маємо.
