Дубенському дев’ятикласнику Юрію Сосю вдалося сконструювати нову модель автоматичної коробки передач для вітчизняного велосипеда. Та навряд чи любителі «швидкої їзди» найближчим часом скористаються удосконаленим велосипедом. Впровадження новинок у виробництво — справа майже безнадійна.
Поштовхом до винаходу став його власний велосипед «Україна», який поступався і за швидкістю, і за маневреністю «двоколісним друзям» його однолітків. Одного разу, півтора року тому, й прийшла ідея його вдосконалити. За порадою близьких подався Юрко до гуртка юних техніків. Саме там він отримав початкові знання з моделювання та матеріалів для складання винаходу. Юний моделювальник був впевнений, що, впровадивши подібну модель у виробництво, можна було б зменшити навантаження на ноги велосипедиста навіть при їзді під гору. Сама ж модель є доволі простою. Зірочки коробки передач швидкостей зроблені у вигляді півмісяця із надстійких і гнучких сплавів металу, які при збільшенні навантаження відповідно зменшуються в об’ємі, що значно спрощує процес їзди. А коли навантаження зменшується, вони набувають своєї первинної форми. Наприкінці минулого року Юрію Сосю завдяки цьому винаходу вдалося в обласному конкурсі юних раціоналізаторів та винахідників посісти друге місце, яке стало путівкою на всеукраїнський конкурс. — Я не став обмежуватися лише цим винаходом, — каже дев’ятикласник. — Зважаючи на те, що змагання проходили у кількох секціях, довелося, окрім велосипеда, виставляти на суд журі ще один винахід, пов’язаний із сільським господарством — спеціальну машину для зрошення полів, що зменшує вірогідність виникнення ерозії грунту. Проте її не оцінили. А велосипед зайняв лише четверте місце. Тим часом, незважаючи на те, що дубенчанину не вдалося увійти в трійку призерів, його розробкою всерйоз зацікавилися більшість членів журі і як доказ цього, запропонували запатентувати цей винахід. Щоправда, як каже Юрко, він із цим не поспішає. Є пересторога, що авторство можуть собі присвоїти нечесні люди. Адже у подібних документах потрібно детально розписати ввесь свій винахід до останнього гвинтика, що дає змогу без зайвих ускладнень змінити право власності на інше прізвище. А якщо навіть і вдасться одноосібно запатентувати такий винахід, то навряд чи його запровадять у виробництво вітчизняних велосипедів. Юрко пригадав, як один його знайомий також розробив власний винахід, запатентував його, а коли прийшов із подібною пропозицією на один із харківських заводів, то йому відразу сказали: цим ніхто не займатиметься. На тому все б і закінчилось, якби не виїхав він за кордон і не запропонував там продати свою ідею. Мій співрозмовник зізнався, що не виключає такої можливості і й щодо своїх розробок. Хоча це лише плани на майбутнє. А поки Юрій Сось планує продовжити роботу над вдосконаленням своїх винаходів. Що ж до особистих планів, то Юрко збирається вступати на економічний чи юридичний факультет одного з вищих навчальних закладів області. Пояснює це тим, що душа в нього більше лежить саме до цих професій, а моделювання — один із способів приємно та корисно провести час.
