Коли заводиш розмову про нерівність прав чоловіків та жінок в Україні, у багатьох починається напад напівістеричного сміху. Причому не тільки у чоловіків, а й у самих жінок.
Роль «матері-героїні», «справжньої жінки», яку насаджує суспільство дівчаткам змалечку, задовольняє, здавалося б, обидві статі, проте несе насправді негативні наслідки для розвитку держави.
Детальніше - у матеріалі The Village
Найщасливішою країною для життя торік назвали Норвегію, унітарну монархію, законодавча влада в якій належить парламенту зі 169 депутатів, 40% з яких – жінки. Україна у рейтингу щастя опинилася на 132 позиції. Частка жінок у Верховній Раді – 12%. У Рівненській обласній раді (щоб бути ближчими до регіону) – такий же відсоток. Чому жіноча присутність у владі має бути значно більшою? Європейці та американці, які уже багато років намагаються досягти рівноправ’я у стосунках жінок та чоловіків, давно встановили, що залучення жінок до вирішення проблем приносить ефективніші результати. До прикладу, як йдеться у дослідженнях ООН, залучення жінок до мирних переговорів між країнами підвищувало тривалість мирних угод з 15 до 35 років. Окрім того, чим сильніший вплив жінок був на прийняття рішень, тим швидше вдавалося досягти перемир’я. Нещодавно Кабмін затвердив Національний план дій, який передбачає впровадження та підтримку в Україні резолюції Ради безпеки ООН № 1325 «Жінка. Мир. Безпека». Залучення жінок до вирішення проблеми з війною на сході України є ключовим для досягнення миру. Тому що у всіх збройних конфліктах найчастіше більшість постраждалих серед мирного населення – жінки, які часто зазначають фізичного насильства. Ігнорування цієї проблеми затягує процес примирення. У грудні у Києві провели навчальний семінар «Впровадження Національного плану дій «Жінки. Мир. Безпека», який організувало Держкомтелерадіо спільно з Укртелерадіопресінститутом та громадською організацією «Центр - Розвиток демократії», щоб навчити представників медіа у правильному етичному ключі вистрілювати гендерно чутливі питання, до яких належить і війна. Чи вдасться втілити план у життя, залежить не тільки від чинної влади, а й від кожного з нас. Відхід від схеми «чоловік-добувач, жінка-берегиня» може принести Україні бажаний мир та розвиток.
Олеся АНТОНЕНКО.
