Республіка Казахстан 16 грудня святкує 23-у річницю своєї незалежності. З моменту розпаду СРСР Казахстан провів успішні соціальні та економічні реформи, ставши лідером на пострадянському просторі, заслуживши при цьому довіру і схвалення всієї світової громадськості, яка гідно оцінила ініціативи Казахстану та їх практичне застосування.
Ключову роль у становленні Казахстану як держави зіграв його перший президент — Нурсултан Назарбаєв
Справжнім багатством країни є агропромисловий комплекс і надра. Казахстан завжди вважався житницею СРСР: тут, нарівні з землеробськими районами України та Росії, вирощували величезні врожаї пшениці. Однак на відміну від сусідніх країн, якість казахстанської пшениці була набагато вищою (так, рівень клейковини в казахстанському зерні один з найвищих у світі!).
Надра Казахстану багаті нафтою і газом. Уже в перше десятиліття суверенітету, Казахстан почав тісно співпрацювати з багатьма відомими світовими нафтовидобувними компанії, такими як: Шеврон, Ені, Agip, BG та іншими. Як сьогодні відзначають самі інвестори, Казахстан залучив їх не тільки перспективними можливостями видобутку вуглеводнів, а також стабільністю політичної системи.
Ключову роль у становленні Казахстану як держави зіграв його перший президент — Нурсултан Назарбаєв. Він за 23 роки зумів створити Казахстану імідж миролюбної держави, що керується формулою “Співпраця заради миру”.
Казахстан став першою державою в світі, яка добровільно відмовилися від ядерної зброї (після розпаду СРСР, Казахстан володів четвертим за потужністю у світі ядерним потенціалом). Уже в травні 1992 року, тобто через півроку після здобуття суверенітету, Назарбаєв підписав Лісабонський протокол до Договору між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Сполученими Штатами Америки про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь. А в штольні колишнього Семипалатинського ядерного полігону був знищений останній ядерний заряд.
Республіка Казахстан входить до числа 50 конкурентоспроможних країн світу, інвестиційний клімат оцінюється як досить високий
З ініціативи Казахстану 29 серпня у всьому світі щорічно, починаючи з 2009 року, відзначається Міжнародний день дій проти ядерних випробувань. Пропозиція про введення такої дати було внесено Казахстаном на 64-й сесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй і прийнято консенсусом. “Ніхто не підходить краще, ніж Ви, для тієї ролі, щоб заявити про те, що необхідно зупинити ядерні випробування і позбутися ядерної зброї, тому, що Ваш народ є жертвою таких випробувань”, — звернувся Генеральний секретар ООН Пан Гі Мун до Президента РК Нурсултану Назарбаєву. Більше того, Пан Гі Мун твердо заявив, що саме президентові Казахстану слід очолити світовій антиядерній рух.
В даний час саме Казахстан виступає з глобальними ініціативами в антиядерної сфері.
Другою важливою ініціативою Казахстану стало налагодження діалогу між релігіями. Починаючи з 2003 року в країні проводяться З’їзди світових і традиційних релігій. В Астані за столом переговорів збираються представники практично всіх релігій, щоб знайти механізми мирного взаємодії між конфесіями.
За минулі роки Казахстан продемонстрував і вельми вразливі успіхи в економічній сфері. Сьогодні Республіка Казахстан — лідер за рівнем і якістю проведення економічних реформ в країні, входить до числа 50 конкурентоспроможних країн світу, інвестиційний клімат оцінюється як досить високий.
Крім того, в країні створені всі умови для розвитку бізнесу: тут одна з найнижчих ставок корпоративного податку, щорічно знижується рівень адміністративних бар’єрів.
Незважаючи на світову економічну кризу казахстанська влада знайшли оптимальний шлях підтримки економіки. У 2008-2009 роки антикризова дорожня карта Казахстану дозволила не тільки зберегти темпи економічного зростання країни, а й створила базу для майбутнього економічного ринку.
Студенти і молоді викладачі розцінюють знання, як економічний ресурс держави, і запоруку своєї самореалізації в соціумі
Що стосується нинішньої кризи, то Казахстан ще на початку 2000-х перейняв досвід Норвегії, створивши стабілізаційний (Національний) фонд. У нього надходили всі кошти від продажу нафти.
Завдяки цьому Фонду Казахстан сформував нову стратегію зростання в кризовий період. Вона була сформульована і озвучена на початку жовтня поточного року. І полягає у використанні коштів Фонду на будівництво та розвиток інфраструктури країни.
Географічне місце розташування Казахстану в центрі євразійського континенту, досить вигідно з точки зору транзиту вантажів з Європи до Східної і Південно-Східну Азію. Враховуючи терміни і вартість доставки товарів сухопутним шляхом, використання транзитного становища країни стає дуже вигідним.
Нова стратегія зростання Казахстану розрахована на три роки і передбачає масове будівництво автомобільних і залізничних шляхів. Це дозволить не тільки налагодити транзит вантажів з Китаю до Європи і назад, але й забезпечити зайнятість населення та зростання виробництва. А, отже, і економіки в цілому.
Але головне досягнення Казахстану полягає в унікальній моделі толерантності, вибудуваної в країні за роки незалежності. Сьогодні в Казахстані проживає близько 140 національностей. При цьому Казахстан — одна з небагатьох країн пострадянського простору, що зуміла зберегти мир — на своїй території. За 23 роки тут не було міжнаціональних і міжконфесійних воєн. “Модель Нурсултана Назарбаєва” розглядалася на окремій сесії ООН, як приклад побудови взаємодії між різними етносами на окремо взятій території. З розвитком і ростом самосвідомості інших народностей, що населяють країну вміло і гармонійно поєднується м’яке впровадження росту національної самосвідомості корінної нації — казахів. У Казахстані створена унікальна організація Асамблея народів Казахстану. У ній представлені представники культурних центрів усіх національностей країни. 9 осіб, висунутих Асамблеєю, призначаються депутатами парламенту указом Президента Казахстану. Це дає можливість по черзі (по мірі виборів до парламенту) забезпечувати представлення інтересів усіх етносів у парламенті (незалежно від політичних уподобань електорату).
Казахстан вибрав для себе шлях “економічного добробуту” незалежно від політичних уподобань. По суті, саме цим він керується у своїх інтеграційних ініціативах. До слова, саме казахстанський президент є автором практично всіх ідей по створенню інтеграційних об’єднань на території СНД, обґрунтовуючи це, в першу чергу, спільністю економічних інтересів, заснованих, на історичної складової. Саме Астані належить ідея створення Митного союзу Росії, Казахстану і Білорусі. Казахстан же є автором трансформації ТС в Євразійський економічний союз. Дане інтеграційне об’єднання виводить країни на принципово новий рівень взаємного співробітництва при повному збереженні державного суверенітету. Основна місія цього Союзу — підвищення добробуту громадян країн-учасниць і їх виведення на провідні позиції у світовій економіці.
Більше того, загальний економічний потенціал ЄврАзЕС дозволяє говорити, що цей проект може стати серйозним фактором міжнародного життя, надають консолідує вплив на держави євразійського простору. На думку ряду спостерігачів, створення ЄАЕС — це відповідь пострадянського простору на глобальні виклики сучасності, в тому числі і на загрозу світової економічної кризи.
Якщо дивитися в цілому, за 23 роки Казахстан досяг чи не найуспішніших результатів за всіма показниками на всьому пострадянському просторі. Політика багатополярності дозволяє йому підтримувати гармонійні відносини з усіма країнами, незалежно від їх “політичної приналежності”. І цей досвід “активного нейтралітету” може бути корисним для вивчення багатьма сучасними державами. З такими перевагами Республіка Казахстан з впевненістю йде у майбутнє шляхом прогресу і миролюбства.
