Рівенські музиканти Павло Павелко і Олексій Казанцев за своїми музичними смаками та естетичними переконаннями — люди зовсім різні. Але вони обидва спромоглися вигадати концертні проекти для «підтримки розвитку місцевих виконавців». Зважаючи на те, що на дворі давно вже не 1996, і навіть не 1999 роки, вийшло все це для глядача малопривабливим.
Спочатку Павелко. Восени поет і композитор вперше організував у МБК «Пісенну фієсту», зібравши естрадних співаків із Луцька та Рівного. До Нового року співоча братія майже в тому самому складі виступала вже в театрі. До Дня святого Валентина Павелко знову зібрав музичних друзів у будинку культури. До таких друзів належать учасники «інтерівського» «Шансу» Віталій Адамський і лучанин Адам Горбатюк, співак Сашко Невже, Аня Хомич і багато інших, м’яко кажучи, маловідомих виконавців. За ідеєю, популярна музика, навіть у місцевому варіанті, повинна збирати повні зали, чого зараз з невідомих причин не відбувається. Очевидно, привчений до радійної «попси» глядач вже не хоче навіть «на халяву» йти на голосистих, проте зовсім непривабливих у репертуарному плані артистів, у яких все — від текстів до аранжування — віддає дешевизною та нафталіном. На цьому фоні якісно вирізняється відома Аніта, котру оголошують не інакше як «Міс оригінальність». Натомість молода, але вже досвідчена співачка не стільки оригінальна, скільки така, як потрібно бути, якщо хочеш стати модним та популярним — із доволі «хітовим» репертуаром, сучасним аранжуванням, нарешті, просто гарна та приваблива. Очевидно, вона вже не захоче брати участь у подальших подібних проектах. Відомий рокер Олексій Казанцев від «попси» відмовлятися теж не хоче. В своєму новому проекті «Ска-н-дал» він залишив місце для всіх, хто щось грає, щось співає і, бажано, робить це непогано. В малому залі «Текстильника» минулої п’ятниці відбувся перший виступ у рамках ідеї — естрадна Оксана Білова, похмурі «Вомбад», репери «Туса з Буса» та припанковані «Веселі яблука» з Радивилова. Років п’ять тому чи то рокери, чи то репери могли збирати повні зали своїх фанатів, але тепер більше, ніж на сотню глядачів годі й сподіватися. В п’ятницю було ще менше — репери в «курилках» чекали «своїх», а після їх виступу дружно піднялися й пішли, залишивши в залі не більше двадцяти чоловік. Наступної п’ятниці на тому ж місці гратимуть співачка Юлія Земляк, джаз-оркестр «Гелікон» і, мабуть, одна з кращих рівенських важких команд — «Мерва», раніше відома як «Ейфорія». Враження від всього цього невеселі. По-перше, тому що все це мистецтво нікому не потрібне — якщо вже самі музиканти не відвідують виступи колег по цеху, то що казати про сторонніх меломанів! А рокерів зараз дійсно важко зустріти на вечірках, до яких вони не причетні. Музиканти хочуть грати, але не хочуть слухати. І нерідко лізуть на сцену із «двома солдатськими акордами». А це публіку не може не відлякувати. Сумно.
