Міський голова Рівного Володимир Хомко зізнається, що "був просто окрилений", почувши від прем'єр-міністра Яценюка, як уряд збирається реформувати місцеве самоврядування. Він впевнений, вже за п'ять років можна буде побачити наслідки реформ, і за рівнем розвитку Рівне може стати не гіршим за польський Люблін. Щоправда, зізнається, не впевнений, що все сказане буде виконано, адже це тільки концепція. Та й не факт, що саме п.Хомко буде впроваджувати ці реформи у Рівному. Але про те, якими можуть бути наслідки реформування, міський голова погодився розповісти.
— Передбачається, що місто матиме окремі казначейські рахунки, в які не зможуть залізти у Києві, як це є досі. І ми самі розпоряджатимемося грошима з нашого бюджету. На зустрічі з Арсенієм Яценюком кожен міський голова скаржився на блокування рахунків казначейством — гроші, як і в попередні роки, не надходять. А якби у нас були свої рахунки, не мали б нині проблем. В результаті реформ місто зможе регулювати рівень податків, стимулюючи розвиток бізнесу. Чим більше бізнесу буде у місті, тим більше буде надходжень до міського бюджету, а отже, й коштів на розвиток. Причому більшість грошей залишатиметься у місті. А отже, влада зможе відремонтувати більше доріг, будинків, дворів, ліфтів. І якщо заробить більше грошей до бюджету — зможе більше доріг заасфальтувати. Заробить менше — покладе асфальту менше. Дуже важливий цей зв'язок між тим, як ми працюємо і як живемо. Бо досі як було? Якщо голова облдержадміністрацїі має більше зв'язків у Києві, то йому дають більше грошей на область з держбюджету. Є, звісно, якісь депресивні території в державі, яким доведеться допомагати. Це ті, де якісь екологічні проблеми. Але їх небагато, і це перехресне перенаправлення фінансів буде дуже мінімальним. Все інше буде залежати від територіальної громади. І вона повинна відчути смак цього. — Який відсоток коштів, отриманих до міського бюджету, залишатиметься у місті? — Думаю, вам цього ще ніхто не скаже. Це ж тільки концепція. А потім будуть підрахунки... Також буде створена муніципальна міліція, підпорядкована територіальній громаді міста. І вже якщо міський голова призначить начальника міліції, то він таки розжене нелегальних прибазарних торговців. Окрім цього, якщо раптом виникне кризова ситуація в державі, як було нещодавно і при цьому вся міліція розбіглася, то нам не доведеться створювати якісь додаткові загони місцевої самооборони, бо вони у нас вже будуть. Також у місті залишиться лише первинна і швидка медична допомога. Що це нам дасть? Нині ми витрачаємо щороку 12 мільйонів гривень на лікування хворих з районів у міських медзакладах, бо в обласній лікарні певних напрямів медицини немає. Тепер видатки на медицину скоротяться, і ми зможемо витратити ці кошти на інші галузі міста. Тепер ми будемо вирішувати, чи утримувати заклади позашкільної освіти або культури. Нині міський Палац дітей і молоді місту обходиться у 9 мільйонів гривень на рік. Якщо хочемо його утримувати й надалі, мусимо шукати під це джерело фінансування. Можемо також з двох будинків культури міста залишити лише один, а зекономлені кошти витратити, приміром, на асфальтування вулиць. А можемо навпаки — не асфальтувати вулиці і збудувати третій будинок культури. Міській владі підпорядковуватиметься інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю. Тож вона видаватиме декларації на початок будівельних робіт, контролюватиме будівництво і прийматиме його в експлуатацію. І якщо на будівлі фасад розфарбують чотирма різними кольорами, за що мене не раз критикували, то я не прийму такий об'єкт в експлуатацію. Якщо те, що написано у концепції реформування місцевого самоврядування, буде втілено в життя, ми будемо жити в іншій країні. — Водночас концепція передбачає, що право встановлювати тарифи на компослуги переходить також місцевій владі, а не чиновникам у Києві, як тепер. І рішення ці будуть дуже непопулярними. — Я коли йшов на вибори до Верховної Ради, то говорив: хто б не був при владі, тарифи буде піднято. Адже є для цього об'єктивні економічні реалії. Це вимога Міжнародного валютного фонду, інакше він не надасть Україні кредит. Підвищення тарифів населення сприйме дуже негативно. Я це розумію. Але виходу нема. — На які послуги тарифи буде встановлювати міська влада? — На тепло, воду, каналізацію, сміття, транспорт. Тільки на електроенергію і газ тарифи будуть встановлювати центральні органи влади. В чому логіка, щоб це робила міська влада? Коли ми піднімаємо тариф, то маємо право з міського бюджету надавати дотацію на компенсацію підприємствам, які надають комунальні послуги, якщо розмір тарифів недотягує до економічно обгрунтованого рівня. Міст, які могли собі це дозволити, в Україні було небагато, але вони мали право це робити, наприклад, Київ. — Рівне зможе це робити? — Навряд. Рівне не настільки багате місто. Левова частка його процвітання залежить від роботи "Рівнеазоту". Якщо Дмитро Фірташ побудує другу частину "Рівнеазоту", ми будемо жити набагато краще. Бо ніщо так не впливає на наповнення міського бюджету, як це підприємство. — Ви пояснювали, що в європейських країнах високий тариф на комунальні послуги, бо у них закладено вартість переукладання нових мереж.Чи в наших тарифах буде така складова? — Буде. Це не тільки переукладання мереж, а взагалі вартість відновлення інфраструктури, тобто заміна і труб, і насосів. Скажімо, якщо насос розрахований на 25 років експлуатації, то за цей час ми повинні по копійці назбирати зі споживачів кошти на його заміну. Інших грошей на це не буде. Державні програми, які стосуються такої заміни, не фінансуються взагалі. Тарифи будуть підвищувати поступово. Наскільки швидко це буде — залежатиме від наших можливостей субсидіювати різницю між розміром тарифів та витратами на них. Бо як тільки ми піднімаємо тариф, держава витрачається на субсидії для незаможних верств населення. Тож чим вищий тариф, тим більше коштів держава повинна закладати на субсидії. І це буде дуже впливати на темп підвищення тарифів. — Чи бачите недоліки у концепції реформування місцевого самоврядування? — Я з усім згодний, що сказав про реформу Арсеній Яценюк, окрім одного. Мені дуже не подобається ідея зробити вибори депутатів до місцевих рад за партійними списками. Я знаю, для чого їм це треба. Щоб був майданчик для піару своїх партій на місцях. Але у переліку повноважень органів місцевого самоврядування нема нічого політичного. Міська рада вирішує суто господарські питання. Звісно, якщо ми зробимо вибори у місцеві ради за партійними списками, нічого смертельного у тому не буде. Але буде гірше, бо знову в сесійній залі буде піар. Але навіть не це мене найбільше турбує. А те, що коли ми вирішуємо якесь питання, йде пряма вказівка з Києва від керівництва партії голосувати на місцях проти не тому, що рішення погане, а тому, що його запропонувала інша політична сила. Так, для прикладу, у США республіканці з демократами розуміють, що є межа, до якої можна сперечатися, а якщо це робити далі — буде завдано шкоди державі, тому полеміка закінчується. А в нас же сперечаються аж до спаленої території. Тому я прихильник того, щоб вибори до місцевих рад проводилися на мажоритарній основі, щоб кожна вулиця чи мікрорайон мала свого лобіста в раді. Окрім цього, слабким місцем цього всього є те, що реформуванню місцевого самоврядування не передує адміністративна реформа, що зробила колись Польща. Вона вдвічі скоротила кількість воєводств, укрупнила сільські громади і тоді почала реформу житлово-комунального господарства. Я розумію, що з політичної точки зору нині не хочеться зачіпати ще й цей пласт протиріч. — Коли реформу місцевого самоврядування почнуть втілювати в життя у нашій державі? — Яценюк сказав, що це буде ще до виборів Президента, тобто до 25 травня. Я сумніваюся, що це буде так швидко. Адже для цього потрібно вносити зміни у Конституцію. А це не можна зробити протягом однієї сесії. Але якби хоча б почали це робити. Для мене реформа — це революційні зміни, європейсько спрямовані, по яких рухається весь цивілізований світ. — Коли наслідки реформування ми побачимо реально? — Боюся зурочити, роблячи такі прогнози. Боюся, що комуністи й "регіонали", опинившись в опозиції, почнуть реформу критикувати. Бо кому хочеться, скажімо, підвищувати тарифи чи податки. Але всі керівники міст України, і серед них "регіонали", приміром міський голова Донецька Лук'янченко, реформу підтримують. І ось зараз боюсь, що може цьому завадити президентська виборча кампанія, коли виникне полеміка, бо кожен буде прагнути сподобатися виборцю. Може, й не буде так, але така загроза є. І ті партії, які пішли нині в опозицію, будуть критикувати, казати, що є інші способи розвитку держави. Але іншого способу нема. Це — як з людиною, хворою на рак, яка прийшла до одного лікаря і він каже, що терміново треба лягати на операцію, а інший радить пухлину просто помазати зеленкою, мовляв, вона і так пройде. Але пухлину треба різати, й іншого шляху нема. Бо інакше втратимо країну. Втратимо всі газо-, тепло— і водопровідні мережі. Я знаю, що говорю, бо 20 років працюю у сфері житлово-комунального господарства. І зараз в України є підтримка. І ЄС консультантів нам пришле, і Польща готова допомогти. А ця держава — просто готова модель для нас і в галузі реформування комунальної сфери, і місцевого самоврядування. З Польщі можна просто змальовувати досвід і нічого не вигадувати. Поляки це пройшли, хоч теж було страшно, боляче. Але їхні діти уже користуються наслідками. — Скільки років у Польщі на це пішло? — На реформування десь 15 років, щоб мати хороший результат. — Тобто через 15 років ми побачимо інше Рівне? — Я не беруся прогнозувати. Якщо швидко здійснити реформи, думаю, десь через п'ять років відчуємо позитив, тобто ще ми це відчуємо, але працюємо для наших дітей. — Яким може стати Рівне внаслідок реформ? — Це буде середньостатистичне європейське місто з хорошими традиціями. Другим Гамбургом, звісно, воно не стане, бо у нас виробництво валового внутрішнього продукту на душу населення у 10 разів менше, ніж у Німеччині. Але воно може стати, наприклад, як Люблін. Це не найгарніше місто у Польщі. Але воно процвітаюче, з позитивними темпами розвитку. Міський голова у Любліні майже не займається комуналкою, як у нас. Більшість комунальних підприємств там приватні. А керівник міста займається стратегією, залученням інвестицій, і він на це впливає. Тобто міський голова там — це стратегічна і політична посада. А у нас він на 90% займається каналізацією, водопроводом, сміттям. Після реформування так не буде. В обов'язки міського голови входитиме турбота про місцевий економічний розвиток, розвиток підприємництва, місцевої інфраструктури, планування розвитку територій тощо. — У зв'язку з цією реформою, ви плануєте брати участь у наступних виборах міського голови, щоб продовжувати її втілювати? — До виборів ще 1 рік і 8 місяців І я навіть говорити про це не хочу.
