Хто ті бізнесмени, що взялися виготовляти автобуси в Тараканові?

15667 3

Ми у соцмережах:

Як ми уже повідомляли, двоє рівненських бізнесменів відкрили завод у селі Тараканів, що поблизу Дубна, і хочуть виготовляти там автобуси. Перший, названий «Іквою» на честь річки біля Дубна, зараз проходить випробування та сертифікацію. Ми вирішили більше дізнатись про бізнесменів, які взялися за цю справу.

Власником створеного торік товариства «Рівненський автозавод» є бізнесмен з Рівного Сергій Оводюк, якому також належить ТОВ «Партнер­Агро», що вже віддавна торгує сільгосптехнікою біля Рівного. Окрім того, пан Оводюк — співвласник агропідприємства «Великом» у Тараканові, яке викупило базу колишнього консервного заводу й останні кілька років вирощує зернові та бобові. На території «Великому» заснували і автозавод.

Директором «Рівненського автозаводу» став ще один рівненський бізнесмен — Анатолій Ясковець. Для нього виробництво автобусів — не нове. Його товариство «Автотехнологія» у Рівному вже виготовляло автобуси «Altair», але на базі бусів «Volkswagen». З минулого року, за словами п.Ясковця, вся його увага зосереджена на виготовленні «Ікви». Вартість одного автобуса, виготовленого біля Дубна, становитиме 120 тис. доларів. Як зазначила прес-служба Рівненської ОДА, вартість таких же за місткістю автобусів, але привезених з-за кордону — 170-180 тис. євро.

Різниця у ціні, за словами Анатолія Ясковця, продиктована ринком: попри те, що «Ікву» вироблятимуть на базі шасі італійського виробника «Iveco», інші комплектувальні будуть українські. Також собівартість зменшують за рахунок оптимізації самого процесу виробництва. Окрім того, суттєву частку коштів при купівлі іноземних автобусів займає розмитнення. Проте якщо порівнювати «Ікву» з автобусами українського виробництва, наприклад, «Богданами», «Еталонами» та «Атаманами», то вона трохи дорожча.

Анатолій Ясковець про роботу заводу розповідає:

— Ми взялися за розробку туристичних автобусів. Тобто основний споживач — підприємства, які займаються перевезеннями на далекі відстані. Проте можуть купувати автобус й інші підприємства для перевезення своїх працівників, наприклад. Автобус комфортний, має 27 пасажирських сидінь, а також сидіння для гіда та водія. Обладнаний кондиціонером, автономним опаленням, відеоаудіосистемою, багатофункціональними сидіннями, індивідуальною розводкою повітря та освітлення. Перший наш замовник — із Києва, але він не хоче, аби ми розголошували, хто він.

Ми вирішили, що лінійки наших автобусів будуть мати назви, пов’язані з річками, адже дороги — це ті ж самі ріки. Почали з Ікви, бо вона протікає біля Тараканова. Але працюватимемо і над іншими моделями автобусів. На сьогодні є достатня кількість виробників автобусів в Україні, вони можуть перекрити весь ринок. Але за різними оцінками експертів, український ринок потребує 8-12 тисяч нових автобусів на рік, бо теперішній парк зовсім застарілий і непридатний до вимог, які стоять перед перевізниками. Тому я вважаю, що роботи вистачить для всіх.

Додамо, що над розробкою проекту «Ікви» працював львівський науково-технічний центр «Автополіпром», що належить Станіславу та Зіновію Войтківам, а також Роману Харгелію. Підприємство працює на ринку з початку 90-х і вже має кілька патентів на розробку автобусів.

Алла САДОВНИК.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також