Днями Рівненщину та й всю Україну сколихнули події навколо обласної ради: бійки народних депутатів, невідомі, котрі фізично блокували трибуну, автобуси з бійцями Нацгвардії на охороні громадського порядку та навіть спецрота поліції у шоломах та бронежилетах перед президією. У результаті все завершилося досить прогнозовано: обох голів обласної ради депутати звільнили, хоч і за власним бажанням.
Нині ж представники політикуму затихли в очікуванні та ведуть переговори між головами фракцій політичних партій в обласній раді. Питання поки що одне: хто займе порожнє крісло голови обласної ради.
Зрозумілим є той факт, що більше кандидатури представника Радикальної партії Володимира Ковальчука та Блоку Петра Порошенка «Солідарність» Олександра Корнійчука депутати не підтримають. Радикала — через гіркий весняний досвід, не допоможуть тут і переговори з керівництвом у Києві. Корнійчука ж не переоберуть через неспроможність об'єднати депутатів в обласній раді. Тому, скоріше за все, новий голова ради буде справді новим. Станом на сьогодні існує кілька ймовірних кандидатур нових очільників області.
Віталій Чугунніков
Віднедавна — голова найбільшої пропрезидентської фракції Блоку Петра Порошенка «Солідарність». Має потужний управлінський досвід: працював у Верховній Раді, очолював обласну державну адміністрацію протягом кількох років. Здавалося б, ідеальна кандидатура, і жодних сумнівів у тому, що саме Віталій Семенович займе цю посаду, немає. Проте у світлі політичного конфлікту цілком можливо, що він на набере необхідної кількості голосів. І головна проблема тут саме у «рідній» фракції. Її виборчий список формувався напередодні місцевих виборів, і до його складу увійшли представники різних політичних сил: «Батьківщини», «Народного Фронту» та УДАРу, котрі до цього між собою часто ворогували, проте увійшли до ради всі разом під егідою однієї політичної сили. Власне, це останнє, що вони зробили разом. Після цього фракція «Солідарність» розділилася одразу на кілька різних груп впливу, котрі не співпрацюють одна з одною. Яскравий приклад тому — група депутатів, яких об'єднав навколо себе Михайло Кириллов.
Про непідконтрольність дій групи Кириллова може свідчити хоча б остання сесія облради, під час якої пан Михайло, разом із кількома своїми прибічниками, виступив за перерозподіл коштів, призначених на матеріальну допомогу, забравши їх в адміністрації та передавши облраді. Підтримуючи ці зміни, проти котрих виступав голова бюджетної комісії та один із ключових гравців фракції Блоку Петра Порошенка — Юрій Благодир, Кириллов учергове показав свою незалежність від керівництва фракції БПП.
Цілком можливо, що Віталій Чугунніков взагалі не висуватиме свою кандидатуру на посаду голови ради у випадку, якщо не буде впевненим у достатній кількості голосів та своїй перемозі, адже такий необдуманий крок може кинути тінь на його попередні здобутки та авторитет.
Микола Кучерук
Представник протилежного політичного табору, голова фракції «Батьківщина» в облраді, у минулому теж народний депутат, успішний бізнесмен і досить відомий місцевий політик. Про його амбіції та бажання зайняти одне з керівних крісел в області розмови ширяться ледве не з дня оголошення результатів місцевих виборів, проте щоразу на заваді ставали бізнесові інтереси. На відміну від Віталія Чугуннікова, Микола Кучерук матиме, у разі висування, цілковиту підтримку своєї фракції, проте лише її.
Зрозуміло, що представники «Солідарності» та «Конкретних справ» його не підтримають, оскільки негласно між «Батьківщиною» та конгломератом «БПП — Конкретні справи» точиться боротьба за вплив над прийняттям рішень у обласній раді. Так само ображені на Кучерука і радикали, оскільки саме голосами «Батьківщини» свого часу було звільнено з посади Володимира Ковальчука.
Не залишають політичних опонентів та прибічників у спокої особисті якості керівника «Батьківщини» — впертий та не бажає йти на компроміс, саме за це і отримав прізвисько «Бульдозер». Такі риси характеру є найменш бажаними для депутатів, оскільки домовитися з паном Миколою про будь-яку співпрацю після отримання ним владних повноважень буде фактично неможливо.
Наразі ситуація виглядає таким чином, що жоден із лідерів двох найбільших фракцій політичних партій в обласній не здатен отримати необхідної підтримки серед депутатського корпусу, а виграш одного — ознаменує цілковиту поразку іншого. Ситуація гри з нульовою сумою. Окрім того, жоден із двох не захоче ризикувати своїм авторитетом, у тому числі і всередині своєї ж команди, не будучи впевненим на всі сто відсотків у беззаперечній перемозі.
Виходом із цієї ситуації може стати обрання третьої кандидатури. Представника політичної партії, котра не має особливих конфліктів із жодною з сторін та може задовольнити обидва політичних табори і об'єднати депутатів у залі.
Цілком можливо, що такою людиною стане Олексій Бучинський.
Керівник обласної «Свободи», раніше очолював управління Держпраці в області, до цього працював на посаді голови Рівненської РДА. Наразі обіймає посаду заступника голови обласної ради. Своєрідною «пробою пера» пана Бучинського стало головування в сесійній залі під час останньої сесії в обласній раді, право на яке, до речі, йому надали самі ж депутати. Незважаючи на складні умови та бійки, йому все ж вдалося стабілізувати ситуацію під час засідання, результатом якого стало звільнення обох голів обласної ради.
Неодноразово протягом цього скликання ми бачили вміння «свободівця» домовлятися, йти на компроміс та лавірувати між молотом і ковадлом. Можливо, не найкращі риси для представника опозиції до влади, проте досить претензійні для того, щоб очолити раду та стати консолідуючим варіантом, котрий зможе примирити або хоча би плідно працювати з усіма депутатськими групами.
Окрім беззаперечної підтримки власної фракції, «свободівця» готова підтримати значна частина депутатів, котрі втомилися від постійних політичних конфліктів і чекають настання миру або хоча би перемир'я між представниками усіх політичних сил.
Хто саме очолить обласну раду — поки що достеменно невідомо, проте навчені гірким досвідом депутати точно довго обдумуватимуть, за чию саме кандидатуру віддати свої голоси, і цілком можливо, що наступна сесія облради здивує жителів області більше, аніж минула.
