Якихось два роки тому в Україні відбувались чималі соціальні потрясіння, за якими стежив ввесь світ. Політична погода останнім часом стала трохи спокійнішою — саме такою, коли на події всеукраїнської акції протесту «Україна без Кучми» можна подивитись під іншим кутом, проаналізувати все, що відбувалося в країні протягом кількох місяців. Саме це на кошти міжнародного фонду «Відродження» вирішили зробити столичні журналісти Ірина Чемерис та Андрій Шевченко. У неділю в МПК «Текстильник» вони презентували рівнянам документальний фільм «Обличчя протесту».
Автор фільму Андрій Шевченко назвав свою роботу нестандартним фільмом-спогадом, ідея якого звернена у майбутнє. З допомогою своїх колег із різних телевізійних каналів Андрій зібрав багато відеоматеріалу за період з 15 грудня 2000 року, коли в Києві з’явилися перші намети, та до 9 березня наступного року, коли демонстрація протесту зіткнулася з міліцейськими кордонами. Автори фільму в процесі роботи, що тривав близько шести місяців, знаходили людей, які свого часу відігравали важливі ролі в тих подіях. Цікавими були моменти інтерв’ю з УНСОвцем Ігорем Мазуром, який вже два роки перебуває за гратами, з киянами, котрі познайомились у наметовому містечку, а через два роки у них народилося «дитя революції», з «беркутівцями», які були 9 березня в перших рядах. Героями фільму є і міліцейський керівник, який протягом акції протесту намагався налагоджувати діалог з повстанцями, житомиряни, котрі пройшли 150 кілометрів під час морозів на підтримку акції. Головним завданням і здобутком авторів стало те, що «Обличчя протесту» відмежоване від політики — у фільмі йдеться про людські долі, на яких так чи інакше позначилась «Україна без Кучми». З політиків у фільмі засвітився лише один з головних протестантів, безпосередній мешканець наметового містечка народний депутат Юрій Луценко. — Цей фільм є гімном вибору, котрий кожен з нас має робити в певній ситуації, — висловив свою думку журналіст Шевченко. Власне, сама презентація досить вдалого публіцистичного проекту перетворилась на черговий мітинг із політичними закликами. Хоча після презентації в Луцьку, що відбулася за день до рівенської, автори не сподівалися на таку велику кількість глядачів і відповідну емоційну реакцію.
