Про геїв, гроші та Віктюка

1957 0

Ми у соцмережах:

Про геїв, гроші та Віктюка

Недарма «кавеенщики» полюбляють підколювати майстра інтернаціональної театральної сцени. Тема нетрадиційного кохання та сценічного еротизму для Віктюка — «рідне болото», де він небезпідставно почуває себе неперевершеним. Вистава «Фердинандо», яку цього понеділка побачив рівенський глядач, в цьому сенсі — яскравий приклад театральних поглядів маестро. Все добре — і вистава, і актори, погано лише, що рівнян вже вкотре «кинули».

«Роман Виктюк поставил спектакль по пьесе Лопе де Вега «Собака на сене». В роли Сени — сам маэстро»
(Команда КВН «95 квартал» (Кривий Ріг)

Щоправда, це було порівняно незначне непорозуміння. Організатори гастролей всю рекламу будували на імені Миколи Добриніна, популярного актора, котрий знімається в кожному другому російському серіалі (найманий вбивця Саша-Вєтєр у серіалі «Ніна. Розплата за кохання», банкір Кіріл у «Сімейних таємницях»). Актор приїхати в Рівне не зміг — завадили чергові зйомки. Директор нашого театру Володимир Петрів перед початком вистави хотів повідомити про неучасть «зірки» і те, що через це можна повернути квитки в касу. Петрів цього не зробив, а глядач підміни, мабуть, і не помітив — мало хто чітко знав, як виглядає розрекламований Добринін. Тим більше, що замість нього грав дуже схожий актор Олександр Маслов. Крім того, глядач йшов дивитись на роботу визнаного майстра. Бренд «Віктюк» у сучасному пострадянському театрі, мабуть, аналогів не має. Сюжет п’єси сучасного талановитого італійського драматурга Анібале Ручелло простий, як пробка. Стара баронеса Клотільда ввесь час тільки те й робить, що свариться із бідною родичкою Джезуальдою. А та постійно зізнається у ненависті до баронеси, в той же час маючи зв’язок із священиком Кателіно. Все змінюється з появою в будинку баронеси молодого племінника Фердинандо. Ангелоподібний хлопець закохує в себе і Клотільду, і Джезуальду. Не був би Віктюк Віктюком, якби Фердинандо не закохав у себе і гомосексуаліста Кателіно. Кольористика відповідна до настрою — чорний колір одягу та напівтемрява на сцені першої дії у другій змінюються яскравою білизною, квітами, посмішками й танцями. Та не був би Віктюк Віктюком, якби все закінчилось так добре. Ангел у фіналі виявляється демоном — Фердинандо ніякий не Фердинандо, а авантюрист Філіпетто, мета якого — заволодіти грошима. Кателіно вмирає, а жінки повертаються до свого чорного одягу. Кохання не вдалося. Окрім невиразного образу священика, інші три ролі глядача захопили. Заслужена артистка Росії Ера Зиганшина чудово перевтілюється із хворої старої в енергійну жінку, Оксана Онищук вдала у ролі старої та стомленої від самотності діви Джезуальди, а образ героя Олексія Головіна — це взагалі гама почуттів і антонімічні метаморфози. Зиганшину та Головіна в «коді» глядач зустрічав бурхливо, а Маслову не подарував жодної квітки.


ПОВІДОМЛЯЙТЕ СВОЇ НОВИНИ В РЕДАКЦІЮ "РІВНЕ ВЕЧІРНЄ": Тел./Viber/Telegram: +380673625686

Читайте також