«Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав…» — ніжно лине пісня із холу Будинку культури села Пустоівання Радивилівського району. Талановиті дівчата витирають вікна, фарбують підлогу, виводять пензликом червоні квіти на невеликій табуретці й ненароком вплітають у цей, здавалося б, буденний процес пісню. Її чути не лише у холі, а й на вулиці і у великому актовому залі, де вперше за десятки років зробили капітальний ремонт. Заклади культури, на які хронічно не вистачає коштів, зазвичай залишаються обділеними, адже фінансується галузь за залишковим принципом. А тут пощастило. Затишний і повністю обладнаний всім необхідним зал, нові пластикові вікна, сцена, підлога, сучасне оформлення.
— Ми дуже багато років чекали того ремонту, від району чекали, але все не вистачало коштів. А тут прийшов у громаду інвестор, і завдяки кластеру «Волинь» і Групі компаній «VITAGRO» у нас тепер такий гарний ремонт зроблено, — з радістю говорить директорка Пустоіваннівського будинку культури Галина Синіцька. — До нас багато людей ходять і по-доброму заздрять. У нас масові заходи відбуваються дуже часто. Оце карантин трохи призупинив все. А так постійно: і до Дня закоханих, і на Івана Купала, і Андріївські вечорниці, і до Дня матері, до Дня Незалежності, і до Дня пам’яті і примирення. У нас є народний колектив, і драматичний, вокальний ансамбль, і народний аматорський колектив «Джерельце». А нещодавно працювати до нас прийшла нова художня керівниця і нашу всю культуру піднімає. Завдяки кластеру «Волинь» тепер є де.
Художній керівник народного аматорського колективу «Джерело» Лариса Глущук веде до невеликої кімнатки і показує справжній скарб — світлицю, де зібрано витвори українських майстринь. І чого тут лише немає! Очі розбігаються від розмаїття старовинних узорів на вишитих та гаптованих рушниках, серветках, картинах, скатертинах, сорочках.
— Колись ми побували на виїзній нараді у Пляшевій і побачили таку світлицю. І вирішили, що у нас теж є талановиті люди, які колись вишивали, потрібно це культурне надбання зберегти, — розповідає Лариса Глущук. — Власники, почувши про таку світлицю, віддавали нам ці речі. Ми їх відбілювали, підшивали, приводили до ладу і виставляли на показ громаді. Одна молода сім’я купила хату, а там на горищі 11 картин на льону вишитих. Все реставруємо і оновлюємо. Люди приходять і дивуються, що такі шедеври залишилися. Оце завершимо фойє і всі цю красу бачитимуть.
Радість односельчан поділяє і Валентина Процик, в.о. старости Пустоіваннівського старостинського округу Козинської ОТГ. Каже, з аграрною компанією співпрацюють уже три роки, і щиро радіє, що попередні побоювання виявились марними.
— Під час першої зустрічі з інвестором всім пайовикам пообіцяли підняти орендну плату на 2% — слова дотримали, — говорить Валентина Процик. — Пообіцяли соціальний пакет, до якого ввійде і допомога при народженні дитини у родині пайовика — і таку допомогу дають. Допомагають при похованні та при оформленні документів, у випадку серйозних хвороб.
Хочу сьогодні сказати, що все вийшло, компанія не підвела і абсолютно все, що задекларувала, виконала. У ті домовленості, крім звичайної виплати орендної плати, крім сплати податків, кластер «Волинь» виділяє допомогу на соціальний розвиток громади. Коли вони почали працювати на наших землях, ця допомога складала 100 грн на гектар орендованого поля. Тоді ми отримали суму в межах 50 тисяч гривень. У цьому році нам виділяють 150 грн на гектар, і це складає 260 тис. грн.
Минулого року інвестор виділив нам 70 тисяч гривень, які ми вклали у ремонт нашого Будинку культури. Ще кілька років тому про це ми могли тільки мріяти. А зараз у нас прекрасний Будинок культури. І ми ставимо перед собою нові завдання. Спільно з громадою розподіляємо кошти на вирішення існуючих проблем — це і дитячий садок, і ФАП, і спортивний інвентар для занять, і нові дитячі майданчики. І ми щиро раді, що у нас є такий аграрний потужний партнер.
Пайовики Пустоіваннівського старостинського округу довірили кластеру «Волинь» 1700 гектарів землі. Тепер завдяки інвестору громада вирішує спільні проблеми. А кожен селянин не лише отримує достойну орендну плату, а й іншу різнобічну допомогу. Невирішених проблем у селах ще досить багато, однак уже зараз люди, які здали в оренду землю аграрній компанії, впевнені, що не залишаться наодинці і спільно зможуть поступово покращувати добробут свого села. Аби хотілося співати, і не лише в оновленому Будинку культури.
Олена ІВАНЮК.
