Кому довірити гроші?

Близько півсотні банків серед 190, які є в Україні, — у стані ліквідації. Нещодавно неплатоспроможним визнали "Надра Банк", чиїми послугами, зокрема, користувалося найбільше підприємство області — "Рівнеазот". Днями й "Дельта Банк", який раніше активно працював на Рівненщині, потрапив до цього переліку. Про ситуацію в банківській сфері розповів кандидат економічних наук, викладач кафедри фінансів та економіки природокористування НУВГП Костянтин Павлов.

— Працівники "Рівнеазоту" скаржаться, що зарплатню їм пропонують отримувати у банках, в яких російські власники — "Промінвестбанк" та "Сбербанк Росії". Адже "Надра Банк", послугами якого раніше користувались, у стані ліквідації. — Якщо кожен обере різний банк, бухгалтерія не впорається з роботою. Тому поширена така практика, що кожна організація має два-три банки, через які нараховує зарплату своїм працівникам. Втім, якщо працівника не влаштовуватиме жоден із запропонованих банків, законодавство зобов'язує роботодавця виконати вимогу працівника. "Сбербанк Росії" активно перетягує клієнтів від інших банків. А "Промінвестбанк" нещодавно отримав рефінансування. — Тобто краще обирати для зарплати ті банки, які отримали кредит від Нацбанку? — Такі банки на цей момент найбільш стабільні, хоча цілком ймовірно, що завтра все може змінитися. Окрім того, потрібно звертати увагу на зручність для працівника — банк повинен мати розвинену мережу відділень та банкоматів. Найкращим у цьому плані є "ПриватБанк", який свого часу зробив ставку на роздрібний бізнес і має велику мережу обслуговування клієнтів. Але якщо брати до уваги стабільність, я б обирав державні банки. "Укрексімбанк", який є державним, також отримав нещодавно рефінансування. — Очевидно, що банк має вигоду із того, що якесь підприємство переказує через нього зарплату працівникам… — Банку платить підприємство. На зарплаті людей це ніяк не позначається. Ставка може бути різною, залежно від кількості клієнтів, яких потрібно буде обслуговувати, чи від суми, яку нараховуватимуть. Але зарплатні, пенсійні чи стипендіальні кошти, які виплачують через банк, є так званими соціальними коштами. Вони не можуть бути заморожені чи відібрані. Навіть якщо банк луснув чи там було введено тимчасову адміністрацію, зарплатні кошти все одно повинні бути видані.

— Влітку працівники теплопостачального підприємства Рівного довго не могли забрати зарплату із "Демарку" … — Не чув про випадки, щоб банки не видали комусь зарплату взагалі. Нещодавно, наприклад, ввели тимчасову адміністрацію у "Златобанку". За всіма рахунками вони здійснюють виплати, лише вклади видаватимуть протягом наступних трьох місяців. — 80% банків в Україні нібито мають російський капітал. Їм можна довіряти у нинішній ситуації? — Серед відомих російських банків в Україні — "Альфа-банк", "Рускій стандарт", "ВТБ-банк", "Сбербанк Росії". Це основні гравці на банківському ринку. Інші — за п'ять хвилин кредитна спілка. Зрештою, якщо у банку 15-30% акцій належить росіянам, це ще не означає, що банк російський. Всі банки, які працюють в Україні, — зареєстровані тут, це незалежні організації з власним статутним капіталом та керівництвом. Вони платять податки до українського бюджету. Але, звісно, ні в кого немає сумнівів, що наш "Сбербанк" підконтрольний російському. Щодо довіри, то краще взагалі жодному банку не довіряти. — Навіть з європейським капіталом чи державному? — Якщо обирати, якому банку довірити зарплату, я б обрав державний. Банки з європейським капіталом згортають потрохи бізнес в Україні. Наприклад, "OTP-банк". "Форум-банк" був австрійським, але його активи продали росіянину. "Райффайзен банк "Аваль" також, подейкують, піде з України. Звісно, для економіки України вклади людей потрібні. Приблизно на руках у населення — 50-60 млрд. доларів. Якби люди понесли гроші до банків, нам не потрібно було б брати закордонні кредити. Але поки населення не матиме гарантій, вкладати кошти у банки небезпечно. Навіть державний банк може дати клієнту одну впевненість — якщо банківська система України почне руйнуватися, державний банк буде руйнуватися останнім. — Зрозуміла ваша позиція щодо того, що класти гроші на депозит зараз не варто. А що робити людям, які раніше поклали кошти у банк? — Щодо гривневих вкладів, то їх, напевно, уже майже немає. Люди почали їх забирати, коли побачили, що гривня падає. Якщо люди почнуть забирати масово валютні вклади, це підірве банківську систему. Але якщо розглядати ситуацію з погляду вкладника, то він втрачає, не забравши свій депозит зараз. До прикладу, вкладник має у банку 1000 доларів, які він поклав, коли долар коштував 16 грн. Раптом вводять тимчасову адміністрацію у банк. Людині виплатять кошти впродовж трьох місяців, але коли виплачуватимуть, курс буде за 30 грн., але віддаватимуть вклад не у доларах, а вже у гривнях і за тим курсом, який був, коли була введена тимчасова адміністрація. — В Україні 190 банків. Близько 50 — у стані ліквідації. Можливо, криза — на користь банківській системі України? — Ніде у світі немає стільки банків. В Україні банки відкривали щоразу, як комусь потрібно було відмити велику суму грошей. Власний банк дозволяв економити на конвертації валюти. Як на мене, достатньо було б мати десять банків. Можна просто взяти незалежний банківський рейтинг і виділити перший десяток найпотужніших банків України. Якщо капітал не розпорошуватиметься між стількома банками, то потужні банки зміцняться, стане кращим і надійнішим обслуговування. Сюди б увійшли, в першу чергу, державні банки, які потрібно розвивати. — А "ПриватБанк" Ігоря Коломойського? — Банкам більш вигідно співпрацювати з корпоративним, а не роздрібним бізнесом, тобто дрібними клієнтами. Але "ПриватБанк" вклав кошти у розвиток мережі банкоматів, відділень і завдяки цьому став соціальним банком, тим, яким мав би бути "Ощадбанк". "ПриватБанк" входить у реєстр соціальних банків, як і "Райффайзен банк "Аваль" і ще кілька комерційних, які держава рятуватиме першочергово. Окрім того, "ПриватБанк" одним із перших без надмірних зусиль отримуватиме рефінансування від Нацбанку — щоб не посипався соціальний сектор. — У десятку найсильніших банки з російським капіталом також входять? — За останні два роки у переліку опинився, думаю, "Сбербанк Росії". Він активно розширює мережу банкоматів та відділень. — І насамкінець запитання, яке хвилює всіх: що буде з курсом долара? — Добре, що Нацбанк його нібито відпустив, хоча якщо зважати на останні події, коли за день зменшили курс із 41 до 26 грн., то курс все одно в тій чи іншій мірі ручний. Долар мав коштувати 12-14 грн. ще у 2012 році, проте тоді його штучно стримували, а тепер ось стався такий вибух. Єдине, що не може бути такою великою різниця між продажем та купівлею долара. Якщо деякий час протримається ситуація з ринковим курсом долара, то ця різниця зменшиться. Нині ті, хто біг купувати долари, курс яких з кожним днем зростав, втратять. Бо незабаром все одно людям знадобляться гривні, але долар вже буде не по 30-40 грн., як купували, а по 26 грн. Долар, впевнений, буде падати. До речі, дивує, що люди, побачивши, що гривня втрачає собівартість, побігли купувати долари, а не товари, які ще мали ціни за старим курсом. Додам, що здешевлення національної валюти має один позитивний бік — дуже м'які умови для приходу інвесторів. Бо робоча сила в Україні стала ще дешевшою. До прикладу, візьмемо німецький завод "Кромберг і Шуберт" у Луцьку, який виготовляє деталі для "мерседесів". Працівник отримував за курсом 8 грн. за долар 3500 грн. щомісяця. Тепер — 4600 грн. Тобто німецькі власники нині платять ще меншу зарплату, ніж за курсу 8 грн. У деяких галузях у нас вже вартість праці дешевша, ніж в Китаї, на жаль. Але якраз це привабить інвесторів, які створять підприємства, робочі місця і платитимуть податки державі.