На Рівненщині почали демаркувати, тобто позначати точно на місцевості, кордон з Білоруссю, що існує зараз лише формально. Хоч про необхідність демаркації українсько-білоруського кордону "у верхах" говорили давно, справа зрушила з місця тільки рік тому. Після того, як українська та білоруська сторони обмінялися нарешті грамотами про ратифікацію Договору між Україною та Республікою Білорусь про державний кордон від 12 травня 1997. У листопаді був встановлений перший прикордонний знак на стику кордонів України, Білорусі та Росії.
Голова ОДА Сергій Рибачок вивчає умови на кордоні
Олег Личковський, прес-секретар Луцького прикордонного загону:
— Демаркація, про яку роками тільки говорили, нарешті розпочалася. З 24 червня в Рівненській області, а з 25-го — й на Волині до винесення на місцевість державного кордону приступили спеціальні робочі групи. Вони йдуть безпосередньо по місцевості та з точністю до секунди за координатною сіткою позначають, де будуть встановлені прикордонні знаки. На Рівненщині в Дубровицькому районі фахівці вже пройшли близько 30 кілометрів. Подальший хід робіт прогнозувати важко, зважаючи на складні природні умови, заболоченість та бездоріжжя в прикордонні. Але планується, що до кінця року демаркацію всього українсько-білоруського кордону, 225 кілометрів якого пролягає на Рівненщині, буде завершено.
Поки що охорона кордону здійснюється в межах адміністративного поділу між Україною та Білоруссю. А інформаційні покажчики встановлено за 50-100 метрів від умовної лінії кордону. Також на території Рівненщини діють міжнародні пункти пропуску в Городищі та Удрицьку, міждержавний — у Прикладниках, а також місцеві в селах Вичівка та Переброди. Окрім того, з 1 липня до 10 серпня відкрито сезонні пункти "Познань", "Березове" та "Дроздинь" для пропуску через кордон мешканців тамтешніх десяти сіл для збору ягід. Відтак з 30 серпня до 15 листопада ці ж пункти працюватимуть для пропуску на територію Білорусі рівнян для збору грибів і ягід. Щороку в цих місцях пропуску оформляється понад 40 тисяч місцевих жителів за сезон.
Тим часом у тому ж Дубровицькому районі громадські активісти вирішили відгородитися від Білорусі набагато конкретніше. Так, лідер "Поліської січі" Роман Захарчук написав у Facebook, що "для посилення інженерних споруд на українсько-білоруському кордоні треба колючий дріт, фарба, лісоматеріали, бульдозер, екскаватор, пальне, цемент, сітка та гроші". Цю заяву Роман Захарчук прокоментував "РВ" так:
— Сьогодні вся увага сконцентрована на схід держави, але й тут треба посилювати кордон. Зокрема, ми хочемо поновити інженерні споруди на Дубровиччині. У районі кордон з Білоруссю — 69 кілометрів. Основні ділянки там позначені, проте вони вже старі. Потрібно замінити близько 500 стовпчиків, натягнути нову сітку, поновити рови.
Окрім того, потрібно оновити попереджувальні таблички та вказівники. До речі, місцеве поліграфічне підприємство погодилося надрукувати їх безкоштовно. Знайшлися спонсори і на 400 стовпчиків, і на дріт.
Дубровицький район найбільше має зон, де можна легко перетнути кордон, а на Зарічненщині, Рокитнівщині кордон заболочений. Хоча насправді сітка не зупинить того, хто хоче перетнути кордон. Її ми натягнемо лише для того, щоб знати, перетинав хтось кордон чи ні.
Олег Личковський каже, що для утримання інженерного облаштування в належному стані потрібні значні кошти. А тому прикордонники підтримують ініціативу громадських активістів допомогти в його поновленні. Єдине, щоб це було погоджено з прикордонниками — де і як встановлювати стовпи, натягувати сітку чи копати канаву.
