Хоча більшість людей вважають кульбабу не більш ніж травневою квіткою чи бур’яном, ця рослина вже давно використовується у фітотерапії. Кульбаба повністю — від кореня до квіток — є їстівною та корисною, поки вона цвіте. А коли дозріває, втрачає деякі корисні властивості. На смак кульбаба гіркувата й трохи нагадує цикорій.
Зелень кульбаби можна їсти приготовленою чи сирою, вона може стати джерелом вітамінів A, C, K, Е, деяких вітамінів групи В, кількох мінералів, заліза, кальцію та магнію.
Її листя і коріння застосовують для підвищення апетиту, а ще як сечогінний і відхаркувальний засіб. Кульбаба допомагає при захворюваннях печінки, нирок, утворенні каменів у нирках і жовчному міхурі, гастриті зі зниженою кислотністю, при інтоксикаціях і отруєннях, захворюваннях суглобів, стимулюванні роботи серцево-судинної системи тощо.
Рослину застосовують для лікування атеросклерозу, цукрового діабету і як додатковий засіб при лікуванні анемії, недокрів’я.
Також кульбаба має гарні ранозагоювальні властивості й застосовується в лікуванні парезів, паралічів, при запальних процесах і як ліки від паразитів.
Антитоксичні властивості кульбаби дозволяють використовувати її як протипроменевий засіб, при укусах отруйних комах для лікування захворювань шкіри і навіть при видаленні бородавок.
Найбільш цілюща частина — це корінь. Саме тут зосереджено унікальний набір корисних речовин. До складу кореневища входить інулін — речовина, що сприяє нормалізації роботи печінки і жовчного міхура, знижує вміст холестерину і пригнічує ендокринні хвороби. А тому корінь кульбаби рекомендується для нормалізації травлення і поліпшення апетиту, підвищення кислотності, позбавлення від хронічних закрепів. Також коріння кульбаби має зміцнювальну і антитоксичну дію, позбавляє від дисбактеріозу, нормалізує обмін речовин, заспокоює нервову систему. Нормалізація обміну речовин в організмі і очищення шлунково-кишкового тракту приводить до поліпшення стану шкіри, волосся і нігтів, відновлює сон.
Квіти і бутони кульбаби є джерелом натуральних вітамінів і мікроелементів. Вони дозволяють вирішувати проблему зниженого імунітету, слабкості і недокрів’я. Також відвари і варення з квіток кульбаби рятують від набряків, отруєння, виводять паразитів.
Дуже корисне листя кульбаб. До його складу входять такі речовини і мікроелементи, як залізо, кальцій, фосфор, калій, а також вітаміни A, B, C, E. Листя рослини рекомендують вживати в їжу в якості потужного протицингового, сечогінного, потогінного і відхаркувального засобу. Сік, отриманий з листя і стебел кульбаби, вважається тонізуючим і зміцнювальним засобом. Відвар добре нейтралізує підвищену кислотність і нормалізує лужний склад. А свіжий сік кульбаби застосовують при захворюваннях хребта, для зміцнення кісток і зубів, при проявах пародонтозу, а також для лікування мозолів.
Протипоказання спостерігаються вкрай рідко, однак слід обережно вживати кульбабу людям із ризиком закупорки жовчних проток, а також з підвищеною кислотністю шлункового соку, виразковою хворобою. Якщо ви приймаєте які-небудь ліки, перед використанням кульбаби краще порадитися з лікарем. Курс лікування кульбабою не повинен перевищувати 4 місяців. А якщо ні, то зростає ризик появи небажаних наслідків. Зловживання цією рослиною може призвести до алергії й підвищеної чутливості до сонця. І, звичайно ж, у всьому має бути міра.
