Протягом літа та у вересні гривня поступово і впевнено зміцнювалася. Долар наприкінці вересня досяг психологічного мінімуму за останні кілька років — майже 24 грн. У деяких обмінниках навіть не вистачало гривень — частина українців, особливо тих, хто повернувся із сезонних заробітків, продавала іноземну валюту, побоюючись, що курс долара та євро знову впаде. На цьому фоні стабілізації національної валюти здешевлення майже на дві гривні, що відбулося минулого тижня, спричинило паніку. Найближчим часом, як прогнозують експерти, ситуація не стабілізується і коливання гривні будуть продовжуватися.
Андрій Подлевський, кандидат економічних наук, доцент кафедри фінансів і економіки природокористування Національного університету водного господарства та природокористування, пояснює, що сталося з курсом гривні та чого варто очікувати:
— В останні місяці гривня демонструвала постійне зміцнення власних позицій. Цьому сприяла низка факторів: великі купівлі нерезидентами облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), позитивні очікування щодо швидких реформ у державі, планова місія Міжнародного валютного фонду у вересні тощо. І зміцнення курсу гривні було, на думку багатьох аналітиків, у серпні-вересні аномальним трендом, що вибивалося із звичайної тенденції останніх років. Можна навіть сказати, більшість пересічних українців раділи, але й дивувалися такому курсу і підсвідомо очікували різкого зниження.
Загальновідомо, що міцний курс гривні вигідний насамперед імпортерам і, навпаки, — експортерам краще сильніші позиції долара США. До агентів впливу варто додати інвесторів-нерезидентів, а також МВФ, рішення якого суттєво впливають на зміну ставлення багатьох світових гравців до української економіки та гривні зокрема. А ще — НБУ, національних агровиробників, які зацікавлені в експорті власної продукції й тимчасовій девальвації гривні. Окрім того, впливають суми валюти, які пересилають заробітчани в Україну. І нарешті, звичайні громадяни, які, піддавшись спекуляціям крупних гравців та інформаційним «вкидам», можуть, панікуючи, легко обвалити курс національної валюти.
На стрімку девальвацію гривні (на 0,5-1,5 грн) 1-4 жовтня, на мою думку, вплинуло кілька факторів. Їх можна поділити на політичні, економічні та психологічні. Основним політичним фактором стало призупинення місії МВФ та його стурбованість насамперед можливим переглядом рішень щодо націоналізації «ПриватБанку» та можливості чинення впливу на незалежність політики Національного банку України. Окрім того, відставка секретаря РНБО Олександра Данилюка теж могла певним чином дати негативний сигнал.
До економічних варто віднести насамперед наміри Міністерства фінансів більше не розміщувати п’ятирічні гривневі ОВДП, які користувалися великим попитом у нерезидентів. На аукціоні 1 жовтня було продано ОВДП лише на 77,2 млн грн проти 13,2 млрд грн попереднього тижня. Крім того, слід згадати значні відшкодування ПДВ експортерам, що, за умови трансформації у долари США, могло посилити позиції долара. Іншим фактором, який міг зіграти резонансно, є активні дії експортерів та спекулянтів, тіньових економічних гравців, особливо у сфері аграрного виробництва.
Основним психологічним фактором є насамперед реакція готівкового ринку на зростання попиту на валюту та прогнозований подальший ажіотаж серед населення. Це призвело до різниці між курсами купівлі-продажу в 1 грн (наприклад, 25,00 до 26,00 грн за 1 долар США). Після кількамісячного зміцнення і кількаденного падіння ситуація з курсом у найближчі два тижні навряд чи буде стабільною, зважаючи на численні фактори впливу. Поки НБУ вдається контролювати ситуацію і не допускати різких стрибків курсу (зважаючи на досить солідні резерви у 21 млрд доларів США), однак багато у чому рівень курсу залежатиме насамперед від домовленостей з МВФ.
Алла САДОВНИК.
